Шкідливий результат. "Молодіжка" України - з бронзою Євро-2023 і туманними перспективами

Молодіжна збірна України U-21 виграла бронзові нагороди Євро-2023 і здобула вперше в історії путівку на Олімпійські ігри. Команда Руслана Ротаня влітку 2024 року поїде виступати у Париж.

5 липня відбувся півфінал молодіжного Євро-2023 між збірними України та Іспанії. Наші юнаки програли з рахунком 5:1, але сам факт, що ми потрапили у четвірку найкращих команд турніру змушує пишатися.

На молодіжному рівні цьогорічний успіх не є сенсацією чи якимось поодиночним випадком. Ще раніше наші юніори показували грандіозні результати. У 2019 році збірна України U-20 під керівництвом Олександра Петракова стала чемпіонами світу у своїй віковій категорії, перегравши у вирішальному матчі Південну Корею (3:1). А у 2009 році українська збірна U-19, яку очолював Юрій Калитвинцев, стала чемпіонами Європи, обігравши у фіналі Англію з рахунком 2:0. Ще раніше у 2006 році збірна України U-21, в складі якої феєрив Артем Мілевський, здобула срібні медалі чемпіонату Європи, поступившися у фіналі Нідерландам (0:3). Також варто згадати бронзові медалі збірної України U-19 на Євро-2004 та Євро-2018. 

В команді, яка виграла "золото" Євро-2009, виступали Денис Гармаш, Сергій Рибалка, Євген Шахов, Сергій Кривцов та інші відомі прізвища. Потім, потрапивши на дорослий рівень, кожен з них мав вдалий відрізок у кар’єрі, коли грав у основі "Динамо", "Шахтаря", "Дніпра" чи національної збірної України. Але завжди було присутнє відчуття, що їхній потенціал до кінця не розкрився. Вони могли би досягти більшого.

Так, Шахов з "Дніпром" дійшов до фіналу Ліги Європи, Кривцов зараз одноклубник самого Лео Мессі, а Гармаш та Рибалка в різні часи були лідерами "Динамо". Але ж статус чемпіона Європи на молодіжному рівні зобов‘язує до більшого, чи не так? Яка ж така дивна річ відбувається з українськими футболістами під час переходу з юніорського рівня на дорослий, яка гальмує їхній розвиток?

Відповідь декого може шокувати, але український футбол є заручником гасла "Результат понад усе". Річ у тім, що молодіжний рівень від дорослого якраз і відрізняється тим, що результат на професійному рівні вимагають за замовчуванням. А на юніорському рівні, якщо ми розглянемо, наприклад, іспанську модель інституту збірних, насамперед думають і піклуються про розвиток гравця. За замовчуванням необхідно демонструвати відмінний результат на дорослому рівні серед збірних (не секрет, що головна команда в кожній країні - національна збірна).

А для цього потрібно змінити підхід на молодіжному рівні, ставлячи пріоритетом не результат, а розвиток, якісну різносторонню підготовку юніора. В юнака має бути чітке розуміння, що перший головний матч для нього настане, коли він одягне на себе футболку національної збірної. Все інше до цього моменту - лише чернетка, плацдарм для розвитку своїх навичок. І в 2009 році, і в 2019 році наші юнаки билися на турнірі, немов це змагання всього їхнього життя. Насправді ж більш доцільно грати в атакувальний футбол на молодіжному рівні, тому що він більш складний і відповідно краще розвиває кожного окремо взятого гравця. Ми втрачаємо на молодіжному рівні час, в який треба встигнути закласти гравцям правильні принципи, які знадобляться в майбутньому. У випадках переможних 2009 та 2019 років ми бачили просто бажання здобути результат за будь-яку ціну. А хотілося б бачити осмислений футбол, за яким би стояла сучасна методологія, яка б підготувала юнаків до викликів рівня вже дорослого.

Наприклад, в Данії до 12 років у дитячих матчах взагалі не ведуть рахунки. Тобто поєдинок завершується без результату. Дуже грамотний підхід, який показує перевагу процесу над кінцевою точкою, яку часто йменують "рахунок на табло". Специфіка в тому, що дітей необхідно навчити багатьом категорично важливим речам: коректний прийом м‘яча, положення тулуба та іншим звичкам, які треба культивувати змалку, щоб у дорослому віці мати перевагу над суперником. А розмови про результат набудуть сенсу, як тільки юніор отримає виклик у національну збірну.

Легендарний Ікер Касільяс якось сказав:

"Важливий шлях, який ти проходиш, і люди, які тебе оточують, а не результат, до якого ти приходиш, тому що шлях супроводжується роботою і зусиллями". 

Іспанський воротар виграв безліч трофеїв, але в його парадигмі цінностей процес важливіший за результат. Можливо, через таку розстановку пріоритетів йому і вдалося завоювати багато титулів (і фанатських сердець!).

Прихід Сергія Реброва на пост головного тренера національної збірної України означає важливу річ. Іменитий фахівець оголосив, що для нього пріоритет збудувати чітку вертикаль, як це було в часи його роботи у "Динамо". Тобто всі молодіжні команди мають в обов‘язковому порядку грати за тією ж моделлю, як і перша команда. На цьому Євро-2023 підопічні Ротаня намагалися грати в інтелектуальний футбол, діючи проактивно і агресивно, не передаючи супернику в руки ініціативу. Поразка іспанцям у півфіналі з рахунком 1:5 не може перекреслити загальний успіх, який був до цього. Все ж таки сенсаційна перемога над французами у 1/4 фіналу (3:1) принесла нам першу в історії путівку на Олімпійські ігри. Такі гравці як Михайло Мудрик, Георгій Судаков, Артем Бондаренко, Анатолій Трубін вже мають за плечима досвід Ліги чемпіонів, а тому є підстави вважати, що на цей раз бронзові призери молодіжного Євро-2023 в майбутньому забезпечать неабиякі результати для національної команди. 

Вже відомо, що Ротань повезе на Олімпіаду наших юніорів, а після Ігор у Парижі "молодіжка" отримає нового тренера, який буде з новим поколінням готуватися до наступного циклу Євро-2025. За чутками з преси, хтось з іспанських фахівців (кандидатури яких погодив Ребров) може очолити збірну U-21. Це свідчить про те, що є системність і чітка вертикаль. Дуже тішить, що в інституті збірних відбуваються зміни на концептуальному рівні. Ймовірно, це позитивно позначиться і на результатах національної команди в майбутньому.

Артем Будрін

УНІАН в Google News