Українська асоціація футболу (раніше Федерація футболу України) завжди "славилася" скандалами, божевільними рішеннями, махінаціями та іншого роду зрадами. Проте каденція Андрія Павелка і його команди на чолі УАФ ознаменувалася рекордною кількістю ганьби.
За останні роки правоохоронними органами було викрито безліч фактів розкрадань бюджету керівництвом УАФ. Коли проти Павелка та його заступників Вадима Костюченка і Юрія Запісоцького відкрили кримінальні провадження, безмежно дивувало, як віддано його захищають легенди українського футболу.
Найманці Павелка раді старатися. Прикро, що це були кумири мільйонів
Олег Блохін, Олексій Михайличенко, Ігор Бєланов, Олег Протасов, Анатолій Дем'яненко - визначні постаті для українського спорту загалом і яких Павелко свого часу "завербував" на роботу в УАФ. Кожного з вищеперелічених. На посади, де "ветерани гри мільйонів" вже не здатні принести користі вітчизняному футболу. Наприклад, Блохін отримав пост співголови Ради стратегічного розвитку професійного футболу. Інші колишні "динамівці" стали або віце-президентами УАФ, або очільниками "комітетів професійних футболів".
Згідно з журналістськими розслідуваннями, місячні зарплати цих панів сягали від 115 000 гривень і до 320 000! Той же Блохін приходив раз на місяць на якесь засідання і отримував, м'яко кажучи, завищену місячну зарплатню. Те саме стосувалося його колишніх партнерів по "Динамо".
Номенклатура УАФ ганебно мовчить, поки УЄФА повертає до своїх комітетів цілих 15 російських чиновників
Після того, як за Павелка щільно взялися правоохоронці, легенди почали ганебно "відбілювати" свого боса. Чого лише варті поїздки Блохіна, Бєланова та інших до суду з пафосними закликами звільнити під заставу "чесного і порядного Павелка, проти якого Росія та інші злі язики поширюють фейки".
Звісно, легенди футболу минулого століття не заробляли таких грошей як сучасний запасний гравець умовної луганської "Зорі" - тоді в них не було таких доходів, як у співставних за величиною футбольних зірок сьогодення. Але ж це не виправдання і не "зелене світло" для самого себе, що можна ставати в один ряд з криміналом і самовіддано прикривати грудьми чемпіона корупції Павелка.
І чому ця номенклатура УАФ ганебно мовчить, коли УЄФА повертає до своїх комітетів цілих 15 російських чиновників? Поки Росія не спить і відстоює свої позиції у міжнародному спорті, чиновники УАФ мовчать і думають, як зберегти владу і не бути позбавленими "годівнички".
Росія в УЄФА почувається комфортно, адже УАФ пасивно, бездіяльно поводиться у питанні антиросійської політики
Павелко, як виявилося, не просто звичайний корупціонер. Він примудрився заманити у свої схеми публічно відомих осіб, які залюбки підставилися і пожертвували своєю честю, щоб "відбілювати" безнадійно втрачену репутацію свого шефа. Це катастрофа, бо від цього страждає український футбол. Через це країна-агресор в УЄФА почувається комфортно, адже УАФ пасивно, бездіяльно поводиться у питанні антиросійської політики. А якщо зненацька завтра УЄФА поверне російські клуби в єврокубки? Чи є впевненість, що менеджмент УАФ буде вживати відповідних заходів для протидії такому рішенню? Немає від слова взагалі.
Дуже хочеться, щоб ця гнила сторінка в історії УАФ була швидше пройдена і замість "павелківців" прийшли молоді технократи з метою розвивати вітчизняний футбол. Тому що ще трохи і український футбол не витримає наруги.
Артем Будрін
