Андрій Павелко / фото УНІАН

Діяльність президента УАФ Андрія Павелка, який є членом виконкому УЄФА, шкодить національним інтересам України. Не один доказ цьому є і за останній рік – уже під час широкомасштабного вторгнення Росії в Україну.

1. Відсутність реакції на заблоковане звернення Зеленського перед фіналом чемпіонату світу.

Президент України Володимир Зеленський планував звернутися до світу перед фіналом ЧС-2022 з озвученням формули миру та словами, що "у війни не буває чемпіонів, як не може бути нічиєї", але ФІФА заблокувала демонстрацію звернення.

Відео дня

При цьому Катар таку ідею підтримав, визнавши, що в цьому зверненні немає нічого, що порушувало би традиції спортивних змагань і загальноприйняті стандарти міжнаціонального спілкування.

У такій ситуації Андрій Павелко, як керівник українського футболу, мав сказати своє вагоме слово та наполягти перед очільниками ФІФА на важливості такого звернення. Натомість президент УАФ нічого не зробив, щоби світ почув слова Зеленського на найважливішому футбольному форумі світу.

2. Сплачений штраф за висловлювання головного тренера збірної України Олександра Петракова на вимогу Російського футбольного союзу.

У квітні в інтерв’ю виданням Corriere dello Sport і The Guardian Петраков заявив, що готовий узяти до рук зброю та захищати своє місто Київ від окупантів, навіть якщо при цьому довелося би ліквідувати декількох загарбників.

У зв’язку з цим Російський футбольний союз офіційно звернувся в контрольно-дисциплінарний комітет (КДК) УЄФА з вимогою покарати українського тренера за "дискримінацію росіян", "нездатність зберігати політичний нейтралітет", "порушення кодексів поведінки", "небажання просувати футбол у дусі миру". КДК прийняв це до уваги й оштрафував Українську асоціацію футболу.

Член виконкому УЄФА Андрій Павелко жодним чином не став на захист тренера-патріота. Хоча в таких випадках напрошувалася апеляція в Спортивний арбітражний суд в Лозанні для захисту честі та гідності насамперед України.

Натомість очільник українського футболу вважав за краще без публічного розголосу спробувати "зам’яти" цю справу, тихо сплативши штраф. І лише через три місяці після того, як це сталося, під тиском громадськості визнав свою поразку російському футбольному органу, намагаючись незграбно виправдати її: "Істерика росіян з приводу головного тренера національної збірної України Олександра Петракова не вартує ані найменшої уваги, бо їх недолугу скаргу УЄФА вже давно розглянув. Звичайно, що жодного рішення про відсторонення немає і бути не могло. Було попередження і незначний штраф, який УАФ має за честь сплатити".

3. Потурання проросійським рішенням на Конгресі ФІФА.

31-го березня на тлі війни, яку розв’язала Росія в Україні, Конгрес ФІФА ухвалив декілька неоднозначних рішень. Зокрема, затвердив російську мову в якості однієї зі 6-ти офіційних в організації (поряд з англійською, іспанською, німецькою, французькою, арабською та португальською). Павелко жодним чином не відреагував на таке підвищення в статусі мови окупантів.

Окрім того, Українська асоціація футболу спеціально на Конгрес готувала спеціальне відео про жахи війни, які несуть росіяни, та ситуацію в Україні. Проте керівники ФІФА відмовилися від показу його на Конгресі в повному обсязі, заборонивши демонстрацію відеокадрів зі злочинами російської армії та залишивши лише обережний онлайн-виступ Павелка з Києва. Жодного засудження такої цензури від очільника українського футболу не відбулося, він спокійно "проковтнув" фактичне приниження України.

До того ж, Конгрес навіть не розглянув питання про усунення Російського футбольного союзу з ФІФА, що пропонували деякі регіональні асоціації. При цьому Андрій Павелко тоді взагалі не висловив українську позицію з цього питання.

Президент УАФ також не реагує на висловлювання президента ФІФА Джанні Інфантіно, який часто підігрує Росії та чітко не висловлюється про її агресію на території України. Від Павелка не почули не лише жодного публічного протесту стосовно цього, а й звичайної реакції з поясненням актуальної ситуації.

4. Відсутність захисту українських клубів з боку УАФ через нові трансферні правила ФІФА.

Після повномасштабного вторгнення ФІФА прийняла нові правила для іноземних футболістів, які грали в Українській Прем’єр-лізі. 7-го березня Бюро Ради ФІФА ухвалило рішення внести зміни до Додатка 7 Регламенту ФІФА зі статусу та трансферу футболістів. За новими нормами вони фактично безперешкодно могли залишати українські команди без жодної фінансової компенсації.

У такій ситуації наші клуби потребували захисту, оскільки через масовий від’їзд гравців з України, пов’язаний із війною, зазнавали значних збитків. Ні Андрій Павелко, ні Українська асоціація футболу нічого не зробили, аби домогтися чесності та справедливості, оскільки ФІФА втрутилася в договірні відносини, стороною яких вона не є, і від цього фінансово постраждав не один український клуб.

5. Нечітка позиція щодо Анатолія Тимощука

Попри те, що колишній капітан національної збірної України Анатолій Тимощук грубо порушив Кодекс етики та чесної гри, фактично підтримавши збройну агресію Росії в Україну, особисто від Андрія Павелка не прозвучало чіткої заяви із засудженням позиції ексфутболіста. Всі юридичні рішення пішли від Української асоціації футболу та її структурних підрозділів. Сам же очільник українського футболу наче самоусунувся від цього питання.

В інтерв’ю Футбол 24 колишній менеджер Тимощука Віталій Юрченко зазначив, що Андрій Павелко зберігав дружні стосунки з Анатолієм, і президент УАФ ще до початку повномасштабного вторгнення готував йому посаду віцепрезидента Української асоціації футболу.

До того ж, за словами менеджера, Павелко хотів прилаштувати Тимощука одним зі помічників Андрія Шевченка в тренерський штаб національної Збірної України, однак отримав відмову від Шевченка.

6. Ситуація з українськими та російськими арбітрами у світовому футболі

У Комітеті арбітрів Української асоціації футболу за особистого сприяння Андрія Павелка працюють італійці Лучано Лучі (керівник) і Нікола Ріццолі (його помічник). Своєю чергою, колишній очільник українських футбольних суддів П’єрлуїджі Колліна є головою комітету арбітрів УЄФА, у складі якого також перебуває ще один італієць Нікола Ріццолі.

Так ось уся ця "італійська бригада" за мовчазної згоди українця Андрія Павелка проголосувала за те, щоби залишити в елітній групі 43-річного російського суддю Сергія Карасьова. Також у першій групі опинився Сергій Іванов. до другої увійшли росіяни: Павло Шадиханов, Артем Любімов, Володимир Москальов, Віталій Мєшков, Кирило Левніков, Євген Кукуляка, Владислав Безбородков. Крім того, два російські арбітри – Артем Любімов і Павло Шадиханов – уперше потрапили до шорт-листа ФІФА.

Це означає лише одне: на них розраховують, і хоча зараз обслуговувати матчі ще не допускають, але в найближчому майбутньому сподіваються на зняття санкцій проти російського футболу. Президент УАФ Андрій Павелко, як бачимо, жодним чином не противиться таким рішенням і планам.

Словом, уже давно напрошується висновок, що Андрій Павелко, який має статус офіційного представника України у футбольному світі, не ставить українські інтереси на перший план. При цьому від нього лунає багато пустопорожніх фраз, які насправді мають псевдопатріотичний характер і жодним чином не підтверджуються справами. Особисті вигоди він ставить явно вище від державних, і від цього потерпають український футбол зокрема й Україна взагалі. Що вже говорити про те, як чинний президент УАФ тримається за свою посаду, що навіть звернувся до УЄФА і ФІФА, апелюючи нібито на тиск з боку держави. Натомість, футбольні органи надіслали лише лист-пам'ятку, в якому нагадали, що справді тиск з боку держави на УАФ призведе до призупинення членства. Проте жодного тиску на УАФ з боку держави не було і немає.