 |
| Анатолій Тимощук. Фото АР |
“Не палить, не п`є, збирає ікони і захоплюється мистецтвом бонсай. Має власний сайт в інтернеті і персонального прес-аташе. При цьому в спілкуванні - ні тіні зарозумілості. А на полі - справжній трудяга, який в кожному епізоді відпрацьовує до кінця”, пише газета про колишнього гравця “Шахтаря”.
Видання нагадує, що влітку "Шахтар" хотів повернути свого капітана, запропонувавши на пару мільйонів більше, а "Зеніт" відповів категоричною відмовою.
У бесіді з кореспондентом газети капітан чемпіонів Росії цього сезону розповів про своє життя в Петербурзі, захоплення і навіть забобони.
Анатолій Тимощук говорить, що вже обжився в місті на Неві, і навіть не проти тут залишитися, оскільки його «все влаштовує»: «Запросто. Місцевий клімат схожий на той, що в Луцьку, звідки ми з дружиною Надею родом. Там теж багато боліт, висока вологість. Тому почуваюся тут як удома. А ось у Донецьку останніми роками у мене почалася алергія на пилок амброзії».
Півзахисник розповів про своєрідний «допінг», який допомагає йому налаштуватися на гру.
Перед виходом на поле нюхає ватку, просочену нашатирним спиртом: «Щоб підбадьоритися. Допомагає. Для мене це вже ніби традиція. Можу і долонями себе по обличчю поплескати - щоб завестися».
Футболіст вже років десять під ігрову футболку вдягає одну і ту саму майку.
“Теж традиція. Хай наді мною всі сміються, майка вже на ладан дихає, протерлася до дірок в деяких місцях. Але поки остаточно не порветься, гратиму в ній і в клубі, і в збірній», - сказав Тимощук. На запитання, що в ній особливого, уточнив: «Та звичайна бавовняна майка. Вперше в "Шахтарі" її надів - і ми виграли один матч, другий. Після чого вона стала талісманом. Те ж саме і з капітанськю пов`язкою у кольорах німецького прапора, яку мені подарував помічник Луческу - Спиридон. Йому, у свою чергу, вона дісталася від Маттеуса. Але тепер вдягаю її під зенітівську. Так з двома пов`язками і граю”.
Серйозне захоплення, якому Тимощук присвячує багато часу, - ікони. У нього велика колекція – близько ста ікон. Найдавніші - початку ХVI століття.
«Між колекціонерами практикується обмін іконами. Тобі приносять одну - значить, треба запропонувати щось натомість. Але я дивлюся на свої ікони - і розумію, що з жодною не можу розлучитися. Кожна по-своєму дорога. Тому ніколи не міняюся, просто купую», - говорить про своє захоплення футболіст.
Одного разу Тимощук сказав: "У якій би країні світу не купив будинок, над ним обов`язково майорітиме український прапор". Над його пітерським котеджем поки що нічого не майорить. Футболіст каже так: "Ось флагшток побудую - тоді і буде прапор".
