Аналітики провідних інвестбанків намагаються "науково" вирахувати переможця Чемпіонату світу з футболу, що відкривається сьогодні в Німеччині.

Фахівці Goldman Sachs вважають найбільш вірогідною перемогу Бразилії. Розроблена ними математична модель передбачає перемогу бразильської збірної з вірогідністю в 12,4%. На другому місці - Англія, приблизно такі ж шанси на перемогу у Іспанії і Франції, дещо менші - у Голландії й Аргентини.

Фахівці ABN-AMRO на основі своїх обчислень також віддають перевагу Бразилії, яка має у фіналі зустрітися з Францією. Окрім них, до півфіналу повинні вийти Англія й Голландія, а в чвертьфіналі відсіються збірні Іспанії, Аргентини, Італії та Німеччини.

Відео дня

Кельнський Institut der Deutschen Wirtschaft, виходячи з ринкової вартості гравців збірних, також вважає, що чемпіоном повинні стати Італія або Бразилія.

Не згодні з ними всіма лише аналітики UBS, розроблена якими модель ретроспективно дозволила в 89% випадках правильно назвати півфіналістів дев`ятьох попередніх чемпіонатів. Згідно з UBS, цього разу Бразилія, швидше за все, обіграє в півфіналі Голландію, а Італія - Аргентину. У вирішальній зустрічі вищими є шанси на виграш у Італії (54% проти 46% у Бразилії), яка виступає на своєму континенті.

У основі цих прогнозів лежать рейтинги FIFA, ставки букмекерів і історична статистика. Проте чи можливо пов`язати вірогідність футбольних успіхів з соціоекономічними параметрами країн? "Як правило, чим багатша країна, тим краща вона у футболі", - вважають економісти Goldman Sachs: шість з членів "великої сімки" входять сьогодні в двадцятки провідних футбольних держав за версією FIFA. Це ж правило діє і в Європі: найуспішніше загалом і в цілому виступають збірні найбільш багатих держав. А Марк Вест з Університету Мічігану в 2002 році з`ясував, що успіхи країни у футболі перебувають у прямій залежності від характеру правової системи і в зворотній - від чисельності професійних футболістів на душу населення.

Утім, зізнаються економісти, у них наразі немає пояснення, чому такі економічні гіганти, як США чи Японія, ще не досягали успіхів у футболі. Проте, як показали Роберт Хоффман і його колеги з Ноттінгемського університету в Англії, зростання добробуту допомагає розвиткові футболу лише до певного рівня: коли ВВП на душу населення перевищує $21 836 (трохи нижче, ніж у більшості західноєвропейських країн), подальше його зростання негативно позначається на шансах національної збірної.

Впливають також на чемпіонські перспективи збірної спади і підйоми в національній економіці. Особливо помітна така кореляція на прикладі країн, що розвиваються: експерти ABN-AMRO з`ясували, що, після того, як темпи економічного зростання в Аргентині впали з 12% в 1991 році до -3% у 1995-му, країна в рейтингу FIFA опустилася майже на 20 позицій. З відновленням економічного зростання зміцнилися і позиції аргентинської збірної. Південнокорейський футбол переживав азіатську кризу так же тяжко, як і економіка, а після кризи так само швидко почав "видужувати": у 2002 році збірна Південної Кореї вийшла до півфіналу.

Коммерсант