Пам’ять - не злочин: чи можна довести, що на Олімпіаді побачили пропаганду війни там, де її не було

Аналітика

Дискваліфікація українського скелетоніста Владислава Гераскевича прямо перед початком змагань на XXV зимових Олімпійських іграх-2026 в Італії, вочевидь, непересічна подія, але подія, яка мала пройти тихо. Проте вона привернула увагу усього світу.

Шість років тому, у 2020-му, юний біатлоніст Євген Малишев бере участь у ІІІ зимових Юнацьких Олімпійських іграх. Зараз він міг би виступати на Олімпіаді-2026 в Італії, але на початку березня 2022 року 19-річний спортсмен загинув у бою під Харковом. Євгена вбили росіяни…

Вийти на лід у Мілані у 2026-му міг би і фігурист Дмитро Шарпар. Десять років тому на Юнацьких Олімпійських іграх він із партнеркою увійшли до десяти кращих пар змагання. Але у січні 2023-го життя 25-річного українця обірвалось у бою під Бахмутом…

Та і Євген, і Дмитро, разом з ще двадцятьма юними спортсменами зі всієї України, які загинули від рук росіян, все ж побували на Олімпіаді. До Мілану вони потрапили на шоломі скелетоніста Владислава Гераскевича. І хоча за їх фото на цьому шоломі Міжнародний олімпійський комітет (МОК) прийняв рішення не допустити Владислава до змагань та позбавили акредитації, їх фото та історії вже облетіли увесь світ.

"Скандальний" шолом

В офіційному повідомленні Міжнародного олімпійського комітету про дискваліфікацію українського скелетоніста Владислава Гераскевича йдеться про те, що таке рішення було прийняте через недотримання Керівних принципів організації щодо самовираження спортсменів. Мовляв, журі Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) визначили це на основі того, що шолом українця не відповідав правилам.

Подальші "роз’яснення" МОК, що вони не забороняли Гераскевичу надягати чи демонструвати "шолом пам’яті" - звичайний сірий шолом з чорно-білими фото на ньому, без жодних позначок чи надписів, які можна було б хоч якось трактувати як порушення – на тренуваннях чи під час зустрічей з журналістами, виглядають доволі тьмяно.

Найперше, через те, що олімпійські бюрократи не надто обтяжували себе поясненням, які саме вимоги порушує цей шолом. Впливає на аеродинаміку? Має елементи, які під час змагання можуть бути небезпечними? Пропагує війну (речник МОК Марк Адамс публічно заявляв, що шолом Гераскевича відображає конфлікт, один із 130, які тривають у світі)? Але, в такому разі, чим саме?

"Він не містить реклами, політичних лозунгів або дискримінаційних елементів і був підтверджений як відповідний встановленим нормам під час офіційних тренувань", - заявили в українському Національному олімпійському комітеті.

"МОК перетворив ситуацію із "шоломом пам’яті" на театр абсурду", - зазначив Владислав на своїй сторінці в одній з соцмереж.

За його словами, він ніколи не хотів скандалу з МОК, але МОК сам створив це "своєю інтерпретацією правил, яку багато хто вважає дискримінаційною".

І з ним важко не погодитись – претензії до українця за шолом із двома десятками чорно-білих фото виглядають притягнутими за вуха. Адже там не було гасел, написів, якихось маніфестів, навіть імен. На шоломі були лише обличчя – пам’ять.

А ще цинічніше уся ця історія виглядає на тлі того, що одночасно із дискваліфікацією українському скелетоністу жодних претензій МОК не має, приміром, до італійського сноубордиста Роланда Фішналлера, який виступав у шоломі із зображенням російського прапора… Тут МОК не побачив жодної політики чи пропаганди.

"МОК залякував, проявляв неповагу й навіть повчав нашого спортсмена та інших українців, як їм слід мовчати про "один із 130 конфліктів у світі". МОК також систематично не спромігся протистояти найбільшому порушнику міжнародного спорту та Олімпійської хартії – Росії. Країні, яка розпочала три вторгнення під час Олімпійського перемир’я за останні три десятиліття, реалізувала найбільшу державну допінгову програму, вбила 650 українських спортсменів і тренерів та зруйнувала 800 спортивних об’єктів в Україні. Саме росіян потрібно відсторонювати, а не забороняти вшанування їхніх жертв. Жоден із них не є "нейтральним"", - прокоментував ситуацію міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Слабка позиція

Якщо відкласти емоції та перейти у формальну площину, то, за словами дійсного члена Королівського інституту арбітрів, стратегічного радника з розвитку міжнародного напряму юридичної компанії ADER HABER Ярослава Грегірчака, недопуск Владислава Гераскевича був оформлений як рішення журі Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF), яке послалося на Олімпійську хартію та Керівні принципи щодо висловлювань спортсменів, затверджені Міжнародним олімпійським комітетом.

"Коли рішення пояснюють "технічними" вимогами до покриття чи аеродинамічної форми шолому, це звучить непереконливо, бо, по суті, мова йде про очевидну відсутність порушення – факт, який порівняно легко довести. Саме тому в офіційних формулюваннях і фігурують ще й Олімпійська хартія та правила/гайдлайни щодо висловлювань спортсменів", – зазначив він у розмові з УНІАН.

Але навіть якщо припустити, що посадовці МОК та відповідної спортивної асоціації вважали "шолом пам’яті" проблемним з точки зору Правила 50.2 Олімпійської хартії (встановлює, що "жодна форма демонстрації чи політичної, релігійної або расової пропаганди не допускається на жодних олімпійських об'єктах"), дуже дивним виглядає надмірна жорсткість реакції, яка виглядає як акт показової адміністративної розправи. Чи справді Олімпійська хартія та регламенти федерації не залишали жодного іншого варіанту, окрім дискваліфікації?

Є поняття дискреції: коли орган, який застосовує правило, має кілька допустимих варіантів реагування в межах одного й того ж нормативного поля, – пояснює Ярослав Грегірчак. - І за обставин, коли нормативні документи МОК не містять вичерпного або математично точного переліку критеріїв, за якими певне візуальне повідомлення класифікується як політичне, виникає величезний простір для суддівського розсуду (дискреції) з боку посадових осіб МОК. Офіційний речник МОК Марк Адамс публічно заявив, що шолом Гераскевича відображає "конфлікт", зазначивши, що у світі триває 130 конфліктів, і МОК не може дозволити їх висвітлення на ігровому майданчику. Така аргументація свідчить про те, що МОК на власний розсуд прирівняв меморіалізацію загиблих спортсменів до політичної пропаганди.

Окрім помилкової кваліфікації "шолому пам’яті" як інструменту "політичної пропаганди", слід також ретельно вивчити вибір санкції та спосіб її застосування. Правило 59 Олімпійської хартії передбачає цілий діапазон заходів впливу і містить варіанти м’якших рішень.

"Попередження, зауваження, інші менш суворі заходи в дисциплінарному арсеналі існують. Дискваліфікація та відкликання акредитації – це найбільш радикальний захід. Умовно, за логікою наслідків для спортсмена, це схоже на найтяжчу санкцію в будь-якій системі відповідальності", – пояснює експерт.

"Публічна інформація про фактичні обставини справи додатково підтверджують наявність у МОК широкого простору для маневру. Відомо, що Президент МОК Кірсті Ковентрі особисто прибула на льодовий трек у Кортіні-д'Ампеццо та проводила переговори з Владислвом Гераскевичем. Під час цієї зустрічі спортсмену пропонувалися альтернативні варіанти: наприклад, виступати з чорною пов'язкою замість шолома або демонструвати шолом лише у мікст-зоні та перед пресою… Юридично це означає, що МОК пропонував своєрідну угоду, що було б абсолютно неможливим, якби правила вимагали автоматичної та безальтернативної дискваліфікації. У кримінальному чи адміністративному праві неможливо пропонувати "компроміс" у вигляді чорної пов'язки, якщо закон імперативно вимагає позбавлення волі; це можливо лише в умовах гнучкої дискреційної системи", - зазначає Ярослав Грегірчак.

Відстояти правду

"Це рішення виглядає як помилка, яку не наважились виправити. Будемо виправляти цю помилку у правовому полі", – зазначив в.о. міністра молоді та спорту України Матвій Бідний.

Як це, потенційно, може відбуватись?

По-перше, важливо розуміти, що олімпійський спорт працює як автономна наднаціональна правова система з окремим механізмом вирішення спорів. Правило 61 Олімпійської хартії закріплює виключну юрисдикцію Спортивного арбітражного суду (Court of Arbitration for Sport, CAS) щодо спорів, пов’язаних з Олімпійськими іграми. На час Ігор діє спеціальна прискорена палата CAS (CAS Ad Hoc Division), яка розглядає спори у максимально стислий строк, інколи протягом 24 годин.

"CAS зазвичай обережно втручається у дискреційні оцінки спортивних органів. Але коли питання стосується пропорційності покарання та дотримання фундаментальних прав, це вже не "чиста техніка", і простір для правової аргументації з’являється", – каже Грегірчак.

Як могла би виглядати стратегія правового захисту по ситуації з "шоломом пам’яті"?

Перший крок – терміново оскаржити рішення журі IBSF до спеціальної палати CAS на час Олімпійських ігор, з вимогою скасування рішення та, за можливості, застосування тимчасових заходів. Навіть якщо час змагання вже втрачено, юридично значущими можуть бути поновлення акредитації, формальне анулювання дискваліфікації та фіксація непропорційності санкції як прецеденту.

Другий крок – якщо рішення CAS буде негативним, ключовою юрисдикцією для його оскарження є Швейцарія, адже CAS має місце арбітражу в Лозанні. Оскарження рішень CAS до Федерального суду Швейцарії (Swiss Federal Tribunal) можливе лише на вузьких, вичерпних підставах, і в дуже стислий строк (як правило, 30 днів від повідомлення рішення).

"Паралельні звернення до національних судів держави-організатора (в даному випадку Італії) можуть мати радше комунікаційний ефект і створювати додатковий публічний тиск, але з погляду процесуальної прийнятності це шлях із високими ризиками, бо олімпійні спори за загальним правилом "замкнені" на CAS", - пояснює фахівець.

Окремий практичний аргумент на користь швейцарського треку пов'язаний із обов'язком дотримання стандартів Європейської конвенції. Торік Європейський суд задовольнив позов південноафриканської легкоатлетки Кастер Семені проти Швейцарії, і відтоді судова влада країни набагато ретельніше оцінює якість рішень CAS - крізь призму права на справедливий суд і захисту фундаментальних свобод, що робить цей трек значно перспективнішим.

"Це означає, що Федеральний суд Швейцарії вже не може майже "на автоматі" застосовувати традиційний аргумент про "автономію спорту", а зобов’язаний буде провести особливо ретельну перевірку (particularly rigorous examination) для того щоб з’ясувати, як МОК дотримувався стандартів захисту фундаментальних прав людини у ситуації з Гераскевичем. Якщо зосередитись на доведенні непропорційності такої дискваліфікації, з'являється реальна юридична перспектива. Це - найжорсткіша санкція за акт вшанування пам'яті загиблих співвітчизників, застосована за 45 хвилин до старту змагань, що становить пряме втручання у свободу вираження поглядів, гарантовану статтею 10 Європейської коненції з прав людини", - зауважує Ярослав Грегірчак.

Насправді, це єдиний перспективний – з юридичної точки зору – спосіб реагування на цю ситуацію. І хоча, вочевидь, він не гарантує результату, "є речі, важливіші за медалі".

Тетяна Урбанська