"Металіст" об'єднує Харків, з'ясували журналісти / фото metalist.ua

Футбол, попри серйозне падіння рівня національного чемпіонату за останні роки, залишається улюбленим спортивним видовищем українців. І хороші новини з життя українських футбольних клубів надають цікавий стимулювальний ефект не тільки на вболівальників, а й на цілі міста.

Яскравий приклад – ситуація в Харкові, який зараз в центрі уваги не тільки через вибори мера, а й через "друге пришестя" легендарного "Металіста". Не будемо зупинятися на тому, як там відбудовують стадіон, дитячу футбольну академію та іншу інфраструктурну нерухомість. Тому що інфраструктура оживає, коли є, кому грати, і є, кому вболівати. А в Харкові зараз є і те, і інше.

На офіційному сайті ФК "Металіст" з'явилася показова статистика, яка дозволяє порівняти інтерес харків'ян до свого клубу з ситуацією в цілому по країні. Виявилося, що 102 (!) матчі Української Прем'єр-Ліги в сезоні 2021/2022 відвідали майже стільки ж уболівальників, скільки прийшли на 12 (!!!) домашніх матчів Першої Ліги за участю "Металіста":

Відео дня
  • 419 791 чол. = 102 матчі між клубами Української Прем'єр-Ліги;
  • 408 328 чол. = 12 домашніх матчів "Металіста" в Першій Лізі за період з моменту оголошення Олександром Ярославським про відродження клубу.

Сухою мовою цифр це означає, що в середньому на кожному матчі харківського "Металіста" на його однойменній домашній арені побувало в 8,26 раза більше людей, ніж в середньому на матчах між клубами УПЛ. І це при тому, що у випадку "жовто-синіх" мова йде всього-на-всього про Першу Лігу, а не про вищу. І при тому, що серед суперників харків'ян поки немає іменитих "грандів" – "Шахтаря" або "Динамо", у яких є своя фанатська аудиторія.

У чому причина такої дивовижної відданості вболівальників? Безумовно, в спортивних результатах і в підході "Металіста" до рекрутингу новобранців. Як сказав, представляючи одного з легіонерів, Ярославський, в команді потрібні "шпилери" – свого роду артисти, які не тільки результативні, але показують красиву гру, роблять матч видовищним і захоплювальним. У підсумку:

  • Пейшоту, один з кращих бомбардирів Бразилії – у Харкові,
  • Балулі, французький вундеркінд – в Харкові,
  • Харріс, перший англійський футболіст в українському чемпіонаті – у Харкові,
  • Маїлтон, ще один бразилець, якого "жовто-сині" перекупили у "Атлетіко" – знову ж таки в Харкові.

І так трансфер за трансфером. У підсумку за особовим складом гравців і рівнем індивідуальної майстерності виходить "Металіст", за який вболівати приємно і радісно.

А ще справа в особливому ставленні харків'ян до футболу. 10-15 років тому місто жило спочатку першим відродженням "Металіста" – тодішньому клубу довелося теж, до речі, вибиратися з Першої Ліги. І фактично паралельно з цим спостерігати за підготовкою і насолоджуватися іграми Євро-2012. Тоді весь Харків вболівав і горів футболом, це була свого роду загальна ідея городян. Хорошим тоном вважалося ходити на стадіон, віддавати дітей у футбольну академію "Металіста", супроводжувати команду на виїзні матчі. Все це обірвалося на злеті з відходом Ярославського, а потім закінчилося ганьбою імені Курченка.

Зате тепер, після пережитого болю, харків'яни ще ближче до серця, ніж раніше, сприймають нові перемоги й нові досягнення нового "Металіста". Футбол знову в тренді: це модно, футбольна культура відроджується разом з клубом, його стадіоном і академією. По суті, "Металіст" сьогодні один з головних об'єднавчих та цементувальних місто центрів тяжіння. І до того ж джерело приємних вражень і надії на майбутнє в наш не найпростіший час.

Так що поки у київського "Динамо" 547-хвилинна безгольова серія в єврокубках, "Металіст" цілиться на Лігу Європи, Харків збирається проводити Суперкубок УЄФА. А харків'яни ходять на матчі й вірять в команду.