"У першу команду "Динамо"? Ще нескоро, мені тільки 15 років. Буду поступово працювати над собою, а у майбутньому, якщо з’явиться шанс, то треба буде ним скористатися", – слова зовсім юного голкіпера В’ячеслава Суркіса влітку 2021-го.
Сьогодні вже 17-річний син Григорія Суркіса та племінник президента киян Ігоря Суркіса значно наблизився до своєї мети – закріпився у складі команди U-19 на старті сезону 2023/24.
В’ячеслав виріс не лише у прямому сенсі (за даними сайту УПЛ, аж до 1,91 метра) – він почав приймати нові виклики.
Про цілеспрямованість воротаря його батько говорив ще раніше, паралельно даючи поради:
"Без виснажливої праці він не зможе конкурувати в команді. Про це йому постійно говоримо я і його дядько. Усі батьки хочуть для свого сина або дочки щастя в їхньому виборі. Все питання в тому, наскільки вони свій вибір підтверджують працею і працездатністю, а не просто бажанням фіксувати – я так хочу".
Розповідаємо, який шлях з того часу пройшов В’ячеслав, наскільки закономірний його статус у колективі U-19 та чого слід очікувати у майбутньому.
В’ячеслав виділявся у ДЮФЛУ, а у минулому сезоні вперше вийшов на рівень U-19 – в оренді у "Зорі" зі своїм тренером
В’ячеслав – далеко не нова особистість в українському інфопросторі. Увага до нього була прикута не тільки через те, що син експрезидента УАФ (тоді ФФУ) грає у футбол, а також через те, що він – добре грає у футбол.
Найяскравіше досягнення – приз за найкращого голкіпера сезону на рівні еліт-ліги ДЮФЛУ U-15. Тоді кияни виграли турнір, а В’ячеслав був героєм останніх стадій – виграв серії пенальті у півфіналі (тричі парирував удари "Шахтаря") та фіналі.
Сюди ж віднесемо виступ за "Динамо" U-16 у 2022-му в Іспанії на товариському турнірі з незвичним форматом (із серією післяматчевих ударів при будь-якому результаті). У грі з "Барселоною" знову феєрив – відбив два пенальті (один з них – від сина Патріка Клюйверта) та разом з командою здобув трофей, яким потім похизувався у соцмережах з підписом "Це для тебе, рідна Україно".
Тобто В’ячеслав давно покинув категорію рядових голкіперів дитячого футболу, а минулого літа взагалі відправився в оренду у "Зорю" U-19 у 16-річному віці.
Суркіс прийшов до "свого" тренера – луганців у кампанії 2022/23 очолював Олексій Дроценко, який був у структурі "Динамо" з 2006-го та вигравав той самий чемпіонат ДЮФЛУ U-15 у 2021-му.
За статистикою цей період у "Зорі" не видався вкрай успішним – 19 матчів, 38 пропущених голів (11 з яких – від "Динамо" у 2 зустрічах), лише 3 сухих гри та 8-ме підсумкове місце у турнірній таблиці.
Однак варто акцентувати на 2 важливих моменти. Перший – вищезгаданий вік В’ячеслава, другий – гра усієї команди, адже захист "Зорі" був не надто надійним. З усіх пропущених голів провину на Суркіса-молодшого можна перекинути максимум у 2-3 епізодах.
Серед мінусів – гра на виходах. Він часто та впевнено вибігає на м‘ячі, але не завжди їх дістає.
В’ячеслав став основним у збірній України U-17, а влітку отримав новий шанс у "Динамо"
Щодо плюсів, то це хороша гра на лінії, розуміння ігрових ситуацій при виходах 1 на 1 та, звісно, пенальті. У цьому компоненті В‘ячеслав вчиться у легенд:
"Прикладом для мене завжди був Олександр Шовковський. Я вважаю його найкращим воротарем в історії українського футболу. Навіть дивився, як він діяв при пенальті".
З шот-споппінгом все було у порядку – "Зоря" регулярно давала суперникам багато бити (по 5.73 удари у середньому за гру), а Суркіс-молодший мав непогані цифри (по 3.8 сейви за гру).
Як підсумок – він отримав виклик у табір юнацької збірної України U-17, а головний тренер Юрій Мороз (теж колишній працівник динамівської структури) зробив його основним у 3 з 6 матчів кваліфікації Євро-2023.
У першому раунді він стояв двічі – проти Азербайджана (5:2) та Ліхтенштейна (7:0). Еліт-раунд розпочинав запасним – українці перемогли Кіпр (4:2) та поступилися Ірландії (0:3). Динамівець вийшов на заключну гру з Італією, але знову поразка 0:3 та втрата путівки на турнір.
Наступний збір – у жовтні у новому відборі (суперники – Німеччина, Фінляндія, Ліхтенштейн), а В’ячеславу майже напевно знову знайдеться місце.
Не дарма ж його залучали до тренувань дорослої команди "Динамо" у міжсезоння, коли були відсутні Георгій Бущан і Руслан Нещерет, та тепер до основи U-19.
У 4-х стартових турах сезону – 0 пропущених. Але прогресу може завадити підхід тренерського штабу
Суркіс-молодший провів усі 90 хвилин у 4-х стартових матчах сезону. "Динамо" ці зустрічі виграло із загальним рахунком 19:0, закріпившись у лідерах – були 7:0 з "Оболонню" та "Металістом 1925", 2:0 з "Чорноморцем" та 3:0 з "Минаєм".
У перших двох турах у В’ячеслава роботи не було – загалом 6 ударів, жодного у площину. "Металіст 1925" у 3-му турі був активнішим (2 у площину), але найбільше проблем виникло з "Чорноморцем" у 4-му (7 ударів у площину). Однак воротар впорався та навіть подарував пару хайлайтів:
17-річний В'ячеслав Суркіс відстояв четвертий (!) матч поспіль на нуль. Один з його сейвів – фантастика
На цьому позитив, на жаль, закінчується. І ні, йдеться далеко не про індивідуальні проблеми В’ячеслава, а загалом про сьогоднішній підхід клубу до розвитку молоді, в умовах якого прогрес юного голкіпера може пригальмувати.
Чому? Ось ми маємо результат – 19:0 у 4 матчах. Проте чи здогадаєтеся ви, яке середнє володіння м’ячем "Динамо" у сезоні? Відповідь – 46%.
Там, де двічі було по 7:0, показник склав 45% та 50%. І це при тому, що ні "Оболонь", ні "Металіст 1925" жодного тиску на захист не створювали.
Наприклад, є дані зі 100% точністю Суркіса-молодшого у коротких передачах – 53 з 53. Заходимо подивитися на них безпосередньо у матчах – а там паси на 5-10 метрів центрбекам, коли перша лінія пресингу суперника знаходиться ледь не у центрі поля. І за таких обставин тренерський штаб Ігоря Костюка примудряється ставити прямолінійну гру з ухилом на фізичні дані (бо ж потрібен результат).
Частка довгих пасів 11%, 3.51 передача у середньому на одне володіння – взагалі незрозуміло, яка тут імітація умов УПЛ, де "Динамо" стикається з низькими блоками та компактною обороною суперника, шляхи до зламування якої треба шукати куди розумнішими комбінаціями.
У випадку з В’ячеславом теж є величезне побоювання. Просто зараз нереально оцінити, наприклад, його гру ногами – бо там або передачі у своєму воротарському без тиску, або виноси у боротьбу. Без відпрацювання білд-апу, без виманювання суперника для пресингу, без речей, до яких треба бути готовим в УПЛ. І, знову ж таки, це не його провина.
***
"Я Славіка дуже люблю, він до мене дослухається. Він має величезне бажання, але є проблеми – його травми переслідують. Я хочу, щоб у нього вийшло, але з таким прізвищем він має бути набагато сильнішим і кращим, ніж інші. Інакше казатимуть, що у ворота Суркіс поставив сина брата. Я цього не хотів би.
У нього є талант та працелюбність, і він не схожий на дітей мажорів. У нього, напевно, є кращі можливості, ніж в інших хлопців. Проте в команді його добре сприймають, він хоче бути таким, як решта хлопців.
Ми не можемо ламати дітей, не можемо говорити, мовляв, Славо, я президент клубу, тому тут ти не гратимеш", – це слова Ігоря Суркіса у лютому 2022-го.
Тому, можливо, хоч заради кар’єри племінника власник киян колись таки перегляне систему та принципи підготовки кадрів академії "Динамо" до виступів за основну команду.
В’ячеслава ж, здається, на футбольний креатив справді тягне – для нього зовсім не проблема жонглювати м’ячем у своєму карному за рахунку 7:0:
