Ультрас "Динамо" уже ответили Степаненко файерами на Львов-Арене / facebook.com/wbc.kyiv

Верховна Рада України не підтримала президентський проект закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів (№0180).

Як передає кореспондент УНІАН, спершу депутати не підтримали ухвалення цього законопроекту. За це рішення проголосували 202 народних депутати із 334, зареєстрованих у сесійній залі.

Опісля законопроект з другої спроби було направлено до профільного комітету на доопрацювання та для повторної підготовки на перше читання.

Відео дня

Законопроектом передбачається ратифікувати Конвенцію РЄ, учинену 3 липня 2016 року у м. Сен-Дені (Франція), яка набирає чинності для України в перший день місяця, що настає після закінчення одного місяця з дати здачі Україною на зберігання документа про ратифікацію.

Текстом міжнародного договору передбачається, що сторони у межах своїх відповідних конституційних норм вживають необхідних заходів для реалізації положень цієї конвенції стосовно футбольних матчів або турнірів, що проводяться на їх території за участю професіональних футбольних клубів або національних збірних команд.

Сторони можуть застосовувати положення цієї конвенції до інших видів спорту або спортивних заходів, що проводяться на їх території, включаючи футбольні матчі непрофесіонального рівня, особливо за обставин, коли наявні ризики для безпеки та охорони.

Так, метою цієї конвенції є забезпечення безпечного, захищеного та гостинного середовища на футбольних матчах та інших спортивних заходах.

З цією метою сторони запроваджують комплексний, міжвідомчий і збалансований підхід до безпеки, охорони та обслуговування, який базується на ефективному місцевому, національному та міжнародному партнерстві та співробітництві.

Також вони забезпечують визнання всіма державними та приватними організаціями, а також іншими зацікавленими сторонами того, що питання безпеки, охорони та обслуговування не можуть розглядатися окремо та кожне з них може мати прямий вплив на реалізацію інших двох компонентів; використовують передовий досвід у розробці комплексного підходу до безпеки, охорони та обслуговування.

Сторони забезпечують, щоб національна законодавча та нормативно-правова база зобов’язувала організаторів заходів за результатами консультацій з усіма організаціями – партнерами забезпечити безпечне та захищене середовище для всіх учасників і глядачів.

Крім того, сторони забезпечують запровадження компетентними державними органами правил чи механізмів для того, щоб гарантувати ефективність процедур ліцензування, сертифікації та регламентів безпеки стадіонів, а також забезпечити їх застосування, контроль та виконання.

Сторони забезпечують, щоб механізми управління стадіонами були комплексними, забезпечували ефективну взаємодію з поліцією, службами з надзвичайних ситуацій та організаціями-партнерами, а також включали чіткі правила та процедури з питань, які можуть вплинути на управління натовпом і пов’язані із цим ризики щодо безпеки та охорони.

Зокрема, використання піротехнічних засобів; будь-якої насильницької чи іншої забороненої поведінки; будь-якої расистської чи іншої дискримінаційної поведінки.

У разі необхідності та відповідно до національного та міжнародного права сторони розглядатимуть можливість уповноважити судові або адміністративні органи, відповідальні за притягнення до відповідальності осіб, які вчиняли чи сприяли вчиненню актів насильства та/або заворушень у зв’язку з проведенням футбольних матчів, встановлювати обмеження на поїздки на футбольні заходи, що проводяться в іншій країні.

Сторони, без упередження до існуючих національних правил, зокрема, розподілу повноважень між різними службами та органами влади, створюють або визначають національний футбольний інформаційний пункт (НФІП) у системі поліції.

Для цілей цієї конвенції засновується Комітет з безпеки та охорони під час проведення спортивних заходів.