Посол Польщі: жоден стадіон ні в Польщі, ні в Україні зараз не відповідає стандартам УЄФА

Посол Польщі: жоден стадіон ні в Польщі, ні в Україні зараз не відповідає стандартам УЄФА

Під час Євро-2012 ми можемо встановити взагалі безвізовий режим на 2-3 тижні... Геополітика – це якесь російське слово, яке в сучасному світі не дуже популярне... Яцек Ключковскі дав інтерв’ю УНІАН

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща Яцек КЛЮЧКОВСКІ  дав інтерв’ю УНІАН

Пане посол, завдяки чому, на Ваш погляд, Україна та Польща виграли тендер на право проведення фінальної частини Євро-2012?

Віктор Ющенко, Яцек Ключковскі
Наша пропозиція була найкраща і добре підготовлена. УЄФА ставить перед собою завдання популяризувати футбол, щоб стандарти, які повинні бути на Чемпіонатах, розповсюджувалися в різних країнах. Я думаю, що Італія – це старе та добре, навіть досконале, але декілька країн Західної Європи не можуть організовувати все і завжди. Мабуть, наші інші партнери – Хорватія і Угорщина - не мали таких аргументів на свою користь як ми. Розглядаючи цю трійку претендентів, для мене ніколи не було жодних сумнівів, що ми переможемо. Нам могло перешкодити тільки якесь нещастя - катастрофа, корупційний скандал чи політична авантюра. В цілому, наша заявка була найпотужніша.

Чи не було побоювань, що через політичну кризу в Україні ці сподівання могли не виправдатись?

Це питання до вас - українців. Але, як я розумію, це політика, вона як стихія... Ми очікували рішення спокійно. Зараз вже треба говорити не про сьогоднішню кризу, а про те, чи є загроза повтору кризових ситуацій в наших країнах до 2012 року. Однозначно, проведення Євро-2012 свідчить, що УЄФА розцінює Польщу і Україну як стабільні країни. Політичні  кризи - це не головне. В Угорщині також не дуже стабільно, про Італію також це важко сказати – там були проблеми і з Федерацією футболу, і інші.

Чи впевнена Польща у виконанні Україною всіх зобов’язань перед УЕФА? Адже відповідати доведеться разом...

Поляки впевнені, що і ви, і ми впораємось з цим питанням. Але необхідно визначити окремі сектори підготовки. Я думаю, що Україні буде складніше підготувати дороги, тому що ми на розвиток інфраструктури протягом 7 років отримуємо серйозну підтримку від ЄС. Це дуже серйозні гроші.

Україна не має таких фондів. Мабуть, в перспективі можливе використання європейських коштів в прикордонній із ЄС зоні. В Україні також проблема з готелями середнього класу - багато сучасних дуже дорогих готелів, але немає середніх готелів. В цілому, у нас одні проблеми – у вас інші. В Польщі і Україні підрахунок коштів розпочали робити ще 2 роки тому... Думаю, що ми все встигнемо і все зможемо.

Чи знаєте точну суму, скільки Польщі доведеться витратити, і чи залучатимуться кошти ЄС?

ЄС не дасть грошей на проведення Євро-2012. Євроспільнота виділяє кошти з структурних фондів, які законтрактовані Польщею.  Ми маємо отримати 90 млрд. євро протягом 7 років. Сьогодні, ще не з’ясовано, яка частина цих коштів піде на будівництво об’єктів, які використовуватимуться попутно і під час проведення Чемпіонату. В цілому ці кошти ЄС надає на будівництво не тільки інфраструктури, а це й різного типу субсидії та доплати. Це результат нашого членства в ЄС.

Які роботи слід провести в Польщі?

Фактично, треба те ж саме, що і в Україні. В першу чергу треба збудувати або реконструювати стадіони. Жоден стадіон ні в Польщі, ні в Україні зараз не відповідає стандартам УЄФА, а без цього не можна проводити Чемпіонат. Потрібно побудувати нові пункти пропуску на кордоні, оскільки зараз їх замало. Ми говоримо про будівництво 10 нових пунктів пропуску протягом наступних 5 років. Потрібні нові дороги та готелі. Але якщо подивитись на підготовку маленької небагатої Португалії до недавнього чемпіонату Європи, то вони змогли зробити все за п’ять років. Не розумію, чому ми не зможемо достойно провести чемпіонат? Я впевнений, ми це зробимо.

Як координуватиметься діяльність Польщі і України?

У написаній 2 роки тому спільній заявці ми визначили механізми нашої співпраці. В цьому документі випасані не тільки гарантії Президентів, прем’єр-міністрів, а й зобов’язання кожного міста щодо будівництва необхідних об’єктів, забезпечення безпеки та інше. Ця робота проводиться крок за кроком вже з 2005 року. За цей час було чимало інспекцій і запитань.

Для координації ми хочемо створити робочу групу. Про це говорили на останній зустрічі прем’єр-міністри обох країн – Янукович і Качинський. Очевидно, буде створена міжурядова  координаційна робоча група, яка буде розглядати всі ці питання.

На Вашу думку, як краще організувати перетин кордону вболівальниками?

Як вирішуватиметься візові питання через 5 років - я не можу сказати, але переконаний, що все буде гаразд. Наприклад, під час Євро-2012 ми можемо домовитись з Єврокомісією і встановити взагалі безвізовий режим на 2-3 тижні. Це не буде проблемою.

У 2008 році Польща увійде до Шенгенської зони. Наскільки це ускладнить отримання віз для українців?

Україна підписала з Єврокомісією договір про спрощення візового режиму. Тому Польща приєднається до цього договору після входження в Шенгенську зону. Це тягне за собою те, що вже не буде дійсною наша двостороння угода – її треба буде ревізувати в будь-якому випадку. Ми готові і будемо працювати над тим, щоб був, окрім договору Україна-ЄС про спрощення візового режиму, ще й окрема угода між Україною і Польщею про візовий режим. Але вона стосуватиметься досить невеликої кількості людей. Думаю, що восени польській та українській стороні слід сісти за стіл та підписати нову угоду про співпрацю на кордоні, враховуючи, що ми будемо в Шенгенській зоні.

Відповідно до нової угоди візи для українців можуть залишитись безплатними?

Подивимось... Я не бачу тут жодних перешкод, але, наголошую, що мова не йде про шенгенські візи.

Як Польща розцінює останні події в Україні?

Польща за те, щоб в Україні все відбувалось відповідно до існуючих законів та процедур. Ми не хотіли б, що б тут з’являлись загрози для стабільності країни. Але ми не драматизуємо події в Україні. Нам близькі українські проблеми, бо ми сусіди і переживаємо багато років поруч з вами становлення державності і незалежності України. Я думаю, в багатьох інших країнах більш формальний підхід до України, тому їм не так важливо чи буде Україна членом ЄС, більш байдуже яким шляхом піде Україна. Але позитивно налаштовані до України країни мають бажання допомогти.

Яким чином треба виходити з цієї ситуації?

Це  ваше внутрішнє питання. Однак, переконаний, що вийти з ситуації треба таким чином, щоб не постраждала Україна. Політичні конфлікти – це нормальне явище, головне щоб вони проходили у відповідності до Конституції та існуючого порядку. Я розумію, що іншого шляху, ніж через порозуміння, вибори дострокові чи планові, немає. Головне, щоб не відбулось повернення до часів, коли використовувався адмінресурс, а вплив олігархів на політику та медіа був занадто високим. Я думаю, що найважливіше, щоб не було загрози для демократії, незаконного тиску на політичні партії, свободу преси та слова. В такій ситуації політики домовляться про вибори в травні чи червні, того чи наступного року чи взагалі перестануть підіймати це питання.

Кількість скептиків в Європі щодо реальності європейських прагнень України збільшиться?

Так, обов’язково. Після цієї кризи нам більше треба рахуватись з україноскептиками. Вже я відчуваю, що з’являються думки у громадян інших країн ЄС, які здивовані тим, що Польща і надалі підтримує бажання України вступити до ЄС. Але скептиків не більшість. Саме спосіб вирішення цієї кризи покаже, наскільки ми зможемо україноскептиків в Західній Європі переконати, що Україна може вирішувати свої внутрішні справи мирним шляхом і відповідно до європейських стандартів. Не допускаючи антидемократичних методів, які були в минулі роки. Якщо це буде доведено, Україна скоро зможе підійти до питання входження до ЄС.

Чи не вважаєте ви, що відсутність чіткого сигналу з боку ЄС щодо майбутнього членства вплинуло на загострення внутрішніх протиріч?

Частково я згоден, тому що повинен бути більш чіткий сигнал, але Європа не говорить, що не бажає бачити Україну в ЄС. Ми говоримо про те, що все слід робити по черзі. Спочатку, будь-ласка, вступіть до СОТ. Але з 2000 року наприкінці кожного року Україна вступає до СОТ. Треба розуміти, що Європейський Союз – це не Організація об’єднаних націй. Це, перш за все, економічна спільнота. Треба довести Європейській спільноті, що Україна може працювати  в умовах конкурентного ринку. По-друге, необхідно побудувати зону вільної торгівлі з ЄС. Тоді можна побачити, як працюють окремі сектори української економіки в умовах вільного доступу на ринки Європи українських товарів і навпаки. Це покаже, які сектори економіки потребують реформування,  яка потрібна державна допомога. Дійсно, лібералізація ринку загрожує окремим секторам економіки і регіонам, але з цим треба погодитись та порахувати, які зусилля треба докласти, щоб змінити ситуаціюв цій галузі . Це може бути болючим процесом. Розмова йде не про вступ чи не вступ до СОТ чи ЄС. Йдеться про готовність України до побудови конкурентноздатної економіки.  Ми, поляки, зуміли це зрозуміти. Для Польщі це був величезний успіх. Ми хоч і мали досить високе безробіття, але ми досягнули успіхів в економічному розвитку і спромоглися бути переможцями в конкурентній боротьбі на багатьох ринках. Головна причина економічного зростання в Польщі не в тому, що ми закрили доступ до свого ринку для іноземних виробників, а в тому що заохотили свої виробників до конкурентоспроможності на Європейському ринку.

На Вашу думку, сьогоднішня ситуація в Україні не підштовхне ЄС до більш активних дій, щоб не втратити на неї вплив в геополітичному сенсі?

Геополітика тут ні при чім. Геополітика – це якесь російське слово, яке в сучасному світі не дуже популярне. В демократичному світі про геополітику не слід говорити – ми будуємо спільноту країн, яка об’єднана спільними цінностями, а геополітика передбачає протистояння одних проти інших. Не бажаєте бути з нами – вам скажуть “будь ласка”, окрім поляків, звичайно. Це питання до України, однак вона отримала зараз сигнали  від головування ЄС, від Єврокомісії про те, що двері для України не закриті. Все можливе, але робіть все по черзі – передусім, СОТ, потім - новий формат відносин з ЄС. Трете – створення зони вільної торгівлі з ЄС. Зробіть це, і в 2011, коли Польща головуватиме в ЄС, ми хотіли б запропонувати Україні бути кандидатом до ЄС.

Можливо, ЄС зацікавлений у такому “підвішеному” стані України – такій собі буферній зоні між Заходом то Сходом?

Я таку геополітичну площину не можу сприймати. На мою думку, керівники української держави в цьому році отримали чіткі сигнали, що двері до ЄС не зачинені для України. Чіткіше ніхто зараз вам не скаже – якщо ви не збудуєте конкурентноздатної економіки, очевидно, нічого не буде.

У сьогоднішній політичній ситуації який формат співпраці України з НАТО, на Ваш погляд, буде найоптимальнішим?

Це вирішуватиме українська влада. Ми підтримаємо будь-який формат відносин. Ми за наближення України до НАТО. Якщо Україна вирішить і захоче бути членом НАТО, то на підтримку з боку Польщі ви можете розраховувати в будь-якому разі. Минулого року мені здавалось, що серед країн НАТО є більшість тих, хто готовий підтримати Україну, але зараз  умови змінились. Ми за те, щоб Україна співпрацювала якомога тісніше. 

Коли в Польщі будуть розміщені елементи американської системи ПРО? Як відносяться до цього пересічні поляки? Як Ви гадаєте, з чим пов’язані побоювання Росії?

Росіяни були в курсі, вони співпрацювали і консультувались багато років з американцями по цій програмі і досконало знають, що там не має ніяких загроз саме для Росії. Колись навіть була пропозиція з боку США, щоб РФ також брала участь у цьому проекті. Думаю, що слід шукати причини у внутрішній ситуації в Росії – в наближенні до президентських виборів. Мабуть, ще в тому, що західні країни спроможні самостійно будувати систему безпеки, і це якось вражає росіян. Але я не можу відповідати за росіян.

Щодо Польщі, то ми ще не почали розмови з цього приводу. Навіть немає ще мандату на такі переговори. Уряд Польщі зараз працює над цим. Сподіваюсь, до кінця травня відпрацюємо пропозиції, яких ми досягатимем на переговорах з американцями.

Чому ми позитивно налаштовані? Тому, що ми дійсно відчуваємо, що є такі країни в світі – і на Центральному Сході, і на Близькому Сході, і Далекому Сході, які співпрацюють зі світовим тероризмом, які можуть, якщо не поставити їм певні бар’єри, через декілька років створити такі ракети, які можуть досягти США. Треба показати цим країнам, що не слід навіть працювати в цьому напрямку, оскільки вони в ході технологічної гонки озброєння ніколи не виграють. Це треба зробити, це - превентивний проект, який захистить цивілізований світ від країн, які співпрацюють з терористами.

В Польщі практично всі політичні сили, які представлені в парламенті, виступають за зміцнення наших контактів з США. Для нас, окрім НАТО, співпраця з США є найважливішою запорукою нашої безпеки. Разом з тим можу запевнити, що наші вимоги щодо цього договору є досить високими. Нам ще слід зачекати на кінцевий результат переговорів.

Інтерв’ю записав Роман Цимбалюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter