Скромний подарунок на іменини президента

Скромний подарунок на іменини президента

Спостерігати, як Клебер „спалює” всі гострі моменти, як Мілевський на очах перетворюється на важкого бомбардувальника часів Другої світової в оточенні реактивних винищувачів, а Гусєв – на бліду тінь самого себе, не вистачає сил...

Лише невтішна нічия київського „Динамо” у матчі проти бухарестської „Стяуа” 1:1 стала подарунком до сьогоднішнього дня народження президента клубу Ігоря Суркіса 

Як можна було у вересні програвати такій команді як „Стяуа”, та ще й з рахунком 4:1?

Саме ця думка нав’язливо крутилася в голові під час перегляду вчорашнього матчу у Бухаресті.

Румунський чемпіон, не переобтяжений зірками і легіонерами, є типовим європейським середняком, міцно збитою командою, з містечковими амбіціями, не більше.

Але навіть такої посередності нині вистачає, щоб взяти у київського „Динамо” очок майже по максимуму, зіграти з ним за своїм сценарієм.

Завдання, яке постало перед киянами напередодні звітного матчу з румунами - обов’язкова перемога -  було заздалегідь невиконуваним. Гра на виграш, та ще й на чужому полі,  занадто вже нечасто  вдається динамівцям, щоб можна було  очікувати позитивного підсумку їхнього вояжу у Бухарест.

Так що за долю преміальних, які президент "Динамо" Ігор Суркіс начебто пообіцяв гравцям - по 50 тисяч доларів за перемогу в Румунії – можна було бути спокійним.

Не вірили у  «Динамо» і букмекери,  які найімовірніші ставки приймали на перемогу „Стяуа”.

Остаточно добив динамівців суддя – зовні стриманий і коректний Яра не задумуючись „хрестив”  киян жовтими картками, і не зарахувавши два забитих ними голи, дав усім зрозуміти, що динамівці стали жертвами своєї сьогоднішньої репутації.  

Кому шкода аутсайдера і хто йому лікар?

За дивною іронією долі і за волею судді вчора динамівці  відчули себе в ролі гравців „Шахтаря”, яких так само „пресував” португальський суддя Кошту у  недавньому матчі у Києві. Тоді справа дійшла до скандалу, наслідки якого ще відгукнуться в нашому футболі, нині ж динамівці, розуміючи, що Ліга чемпіонів – зовсім не чемпіонат України, стримали емоції.

А Ярослав  Яра  нагадав давню істину про те, що у футбол грають не лише футболісти. Арбітр при бажанні може бути досить впливовою фігурою на полі і вести свою гру. Ми бачили таке навіть на недавньому чемпіонаті світу в Німеччині. 

Отже, бажаючі можуть повірити  в якусь вищу справедливість, мовляв, „Динамо” відгукнулося португальське суддівство, а ми для себе нагадаємо, що ніхто не застрахований від неприємностей, особливо на футбольному полі.

Перефразовуючи великого Маслова, який вчив: пас треба віддавати так, щоб його навіть рукою не можна було перехопити, скажемо, то й забивати треба так, щоб навіть суддя  повірив.

Хоча, звичайно, стукнути дверима, чи прищемити комусь щось ними, на прощання з Лігою хотілося дуже.

Настрій у наших футболістів того вечора був цілком адекватний. Була боротьба,  були шанси.  Але, але...

Вкотре доводиться констатувати, що рівень виконавської майстерності у динамівців ну просто не відповідає завданням, які стоять перед клубом.  Хто цей рівень опускає і яким чином – нехай аналізують у керівництві клубу, але спостерігати, як Клебер „спалює” всі гострі моменти, як Мілевський на очах перетворюється на важкого бомбардувальника часів Другої світової в оточенні реактивних винищувачів, а Гусєв – на бліду тінь самого себе, не вистачає сил.

Один елегантний фінт і вправний удар румуна Діке переважив усі командні зусилля "Динамо". 

Чи не випадково кращим, одним з кращих, учора був ветеран Белькевич. Він знову нагадав  про своє вміння працювати з м’ячем, читати гру. Цим самим ще раз довів, що в "Динамо" щось не те коїться з тренувальним процесом, з концепцією підготовки команди, якщо в ній не можуть розкритися молоді, безперечно перспективні гравці.         

Думаю, що у селекціонерів "Динамо" з’являться проблеми з пошуком нових легіонерів – ймовірні кандидати будуть добре думати, чи варто йти у клуб, який уже років п’ять не спроможний  вийти з групи Ліги чемпіонів, і в якому не можливо підвищити свій клас.

Якщо гасять зірки, то кому це потрібно?    

Між тим, у післяматчевому коментарі Ігор Суркіс був досить стриманим. Констатувавши, що динамівці „провалили” цю Лігу, він вкотре заявив про необхідність „робити висновки, спокійно розібратися у всьому”.  Визнав при цьому, що виграш у кваліфікаційному двобої   з турецьким „Фенербахче” зіграв погану службу  киянам – вони у певній ейфорії почали Лігу, але, обпікшись у першому ж матчі, надалі так і не змогли отямитись від психологічного зламу.  Нарікав на численні травми...

Що ж, пояснення знаходяться завжди. Але від них нікому не легше. З року в рік Динамо показує на євроарені однакову гру з однаковим результатом.

Далі буде? 

Олег Олійник

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter