Динамо - Порту: убити «дракона»

Динамо - Порту: убити «дракона»

Слава Богушу і всім, хто це зміг зробити... Динамівці Києва нарешті подолали безвиграшний етап у Лізі чемпіонів, який розтягнувся аж на чотири роки...

Слава Богушу і всім, хто це зміг зробити...

Історичний момент – динамівці Києва нарешті подолали безвиграшний етап у Лізі чемпіонів, який розтягнувся аж на чотири роки,  здобувши не просто  першу  перемогу у груповому турнірі за цей період, але й першу гостьову (що коштує дорожче).

Шовковського, Гіоане, Каддурі  можна було у  школах дітям показувати, на уроки мужності запрошувати, адже саме ці гравці були останніми з могікан у нинішньому складі «Динамо», що  пам’ятають, як вигравати в гостях у євротурнірі.  Пам’ятаємо  і ми ту технічну перемогу у скандальному матчі над «Ромою», ну іще згадаємо 2000-й рік, перемогу у гостях над «Русенборгом». Що й казати, ці вісім років видалися занадто пісними на гостьові перемоги столичної команди.

Фото АР
Але тепер нове покоління «Динамо» вписало в історію клубу новий яскравий рядок: перемога в гостях над «Порту», який надзвичайно рідко програє у себе вдома, регулярно знімаючи скальпи майже з кожного, кому випадає грати на полі цієї найсильнішої команди Португалії, дворазового володаря Кубка чемпіонів.

Перемога виграє всіма гранями: по-перше, подолали основного суперника у боротьбі за путівку у плей-офф, по-друге,  віддали  борг «Порту» 21-річної давнини, за дві поразки у півфіналі КЧ, по-третє, нарешті подолали «португальський синдром»: досі було чотири  виїзди до далекого краю Піренейського півострова і чотири ж безапеляційні  поразки, по-четверте,  додали балів у клубному рейтингу УЄФА, де Україна  посідає 10-е місце саме за Португалією.

Ще б «Шахтар» сьогодні поставив переможну крапку  в українсько-португальському дербі…

Та головне, найсуттєвіше: «Динамо»  нарешті показало гру, з якою можна претендувати на місце під сонцем у  Лізі чемпіонів.  Якщо у попередніх матчах з «Арсеналом» та «Фенербахче» новий почерк  проглядався лише епізодично і динамівці  наче самі не вірили до кінця, що можуть грати у такий футбол, що можуть вигравати не лише у напівживого «Спартака», то вчора усі питання були зняті. Причому у дуже принциповій грі, коли поразка могла підірвати віру  в обраний шлях повернення до вершин європейського футболу.

«Динамо» упевнено вело свою гру протягом майже всього матчу, і якщо «Порту» у певні відрізки часу  мав перевагу, створював реальну загрозу нашій команді, то це лише з тієї очевидної причини, що  португальці вміють «возити» суперника, буквально випалюючи траву у нього під ногами.    

«Порту» традиційно поєднує латиноамериканський яскравий технічний стиль з елементами європейського раціоналізму у тактичній побудові командних ліній. Та плюс ще особливий непоступливий характер, упевненість у собі, зарядженість на боротьбу, на перемогу. 

Все це наочно було продемонстровано господарями у звітному матчі. І пожежна ситуація у штрафному майданчику «Динамо»  на 18-й хвилині, коли виручила лише стійка воріт, і чудовий слалом Родрігеса крізь оборону киян, і дивовижна зіграність аргентинського дуету Лопес-Гонсалес, наочно довели, що з технікою володіння м’ячем у гравців «Порту» все у повному порядку. 

Спробуй відбери м’яч у таких  – запилишся бігати навколо. Як на мене, цього року киянам ще не випадало стільки витрачати зусиль на гру у відборі. Особливо  скрутно ставало, коли  господарям вдавалося розігнати  атаку, прискорюватися і здійснити декілька кинджальних випадів з флангів у центр. Настирний Халк мало не замучив наших Бетао з Діакате.

Проте недарма головний тренер «Порту» Феррейра і гравці також напередодні матчу відзначали командну гру «Динамо»: "Ми добре  знаємо "Динамо". Ця команда тактично грамотна і сильна з точки зору організації гри.  Персонально у складі "Динамо" я  нікого не виділяв би, повторю, вони відзначаються сильною командною грою» - казав португальський тренер напередодні матчу.  Що ж, передчуття його не обманули. Учора і трапився  той випадок, коли порядок побив клас.

Фото АР
Динамівці нарешті почали бачити одне одного на полі, вдавалася і підстраховка, і  колективний відбір, і комбінування біля воріт суперника.  Така злагодженість командних дій, осмисленість  переміщень  є очевидною ознакою результативної роботи головного тренера Сьоміна.

Якби ще  Бангура  не випадав з гри!  Учора наш забивайло раптом виявився найслабшою ланкою, відверто «спаливши» декілька виграшних моментів, граючи з партнерами не в такт, не в лад, і можна лише гадати, що спричинилося до цього.   

Зрозуміло, що форвард у футболі – людина з особливим характером, має бути певною мірою егоїстом, жадібним до м’яча, самовпевненим. Усе це є у гвінейця, але якось не в міру, з надлишком, що очевидно заважає йому  повністю розкрити свій потенціал класного голеадора.     Не заб’ю, так хоч зігріюсь – цю філософію Бангури тренери мають відкоригувати, інакше як би не  довелося  говорити про пропащу  силу гвінейського легіонера  на полях України.

Помітно, що Бангура не тягне на роль єдиного форварда у виїздних матчах, тарана чи стовпа, на якого накидають м’ячі. Так само невиразно він зіграв і проти «Фенербахчі» у Стамбулі, тож, можливо,  у зв’язку до нього потрібні гравці «під нападника», якщо тренер дозволить собі і йому таку розкіш.   Адже треба бути Блохіним, щоб мати позаду себе Буряка.       

Добре, що нарешті вистрелив Алієв. Давно чекаємо на його «концертний номер» на євроарені і от маємо пряме влучання.

Також звернемо увагу, що обидва голи у всіх трьох матчах «Динамо» забиті зі стандарту: пенальті і штрафний.

Статистика вчорашнього матчу свідчить, що удар Алієва став чи не єдиним за 90 хвилин гри влучанням у ворота «Порту». Зовсім не густо, тоді як господарі п’ять разів влучали у наші ворота, завдавши загалом 12 ударів. Слава Богушу, він не схибив і загалом грав дуже надійно і впевнено, що психологічно передалося всім гравцям оборони.

Очевидно, що  в атаці столичного клубу не вистачає  якихось нових варіантів, але, громадяни, лише один гол пропущено, коли ще такі показники  захист «Динамо» демонстрував у чемпіонській Лізі.

 Будемо вважати, що, забезпечивши тили, тренери  «Динамо»  знайдуть засоби посилення ефективності гри в атаці. Тут  Мілевський якраз вчасно  вийшов з лікарняного і , здається, дуже скучив за грою.

Фото АР
Отже, підіб’ємо цифри. Екватор групового турніру «Динамо»  пройшло дуже впевнено, набрано 5 очок, жодної поразки і це при тому, що два матчі з трьох були гостьові.

За всіх подальших розкладів треба ще набрати мінімум 4 очка і обов’язково не програти тому ж «Порту».   На все про все -  два матчі вдома, і виїзд до лондонських канонірів, які  вчора нокаутували «Фенербахче» і, здається, забезпечили собі перше місце у групі.  

5 листопада  «Динамо» приймає «Порту»  і повинно остаточно вибити дух   з «драконів», забезпечити собі вихід з групи.  

Реально? Для «Динамо» зразка 2008 року – цілком.

Олег Олійник

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter