Список Михайличенка: хто забиватиме і хто буде битий?

Список Михайличенка: хто забиватиме і хто буде битий?

Нашим треба вигравати обов’язково – таким є імператив завтрашнього матчу Україна – Хорватія у групі 6 відбірного турніру  до ЧС-2010...

На кін у матчі збірних України і Хорватії поставлено шість очок

Нашим треба вигравати обов’язково – таким є імператив завтрашнього матчу національних збірних Україна – Хорватія у групі 6 відбірного турніру  до чемпіонату світу 2010.

Надто вже принциповим суперником є для нас команда Хорватії – як з огляду на актуальну ситуацію у відбірній групі, так і в історичному, особистому аспекті.

Україна - Хорватія плей-офф 1997 р.
Адже як  можна забути: саме хорвати двічі перепиняли українцям шлях до футбольних вершин, спочатку у 1995 році -  у відборі до чемпіонату Європи, а в 1997-му -  у плей-офф до чемпіонату світу, причому, певен,  матч-відповідь на  полі НСК «Олімпійський», і досі стоїть перед очима болільників, наскільки драматичним він був, з швидким голом Шевченка, з незарахованим голом Косовського у ворота хорватів…    Суцільний Педерсен тоді був.

Словом,  долі збірних України і Хорватії склалися по-різному, хоча починалися майже з однакових стартових позицій, на початку  90-х, коли обидві наші країни здобули незалежність (як тут не згадати, що і політичний курс обох держав прокладається за різними векторами, хоча програми і цілі проголошувалися майже однакові).   

 Потенціал національної збірної України  так і залишився нереалізованим (єдине досягнення – вихід у чвертьфінал ЧС-2006), а хорвати відтоді спромоглися регулярно виступати (по три рази) у фінальних частинах чемпіонатів Європи та  світу,  здобувши третє місце на ЧС-1998 (Давор Шукер став найкращим бомбардиром чемпіонату).

Відповідно з шести проведених матчах збірних України і Хорватії наші спромоглися виграти лише в  одному, у далекому 1995-му.

Хорватія загалом упевнено посіла місце у топ-групі  рейтингу ФІФА, і нині є тут шостою.   Україна на сьогодні  займає 19 позицію (у 7 проведених цього року матчах 5 перемог, нічия і поразка).

Олексій Михайличенко
Щоб виграти, треба забивати, ясна річ, треба насичувати лінію нападу.  Тут є над чим поламати голову тренерам збірної на чолі з Олексієм Михайличенком, адже домінування легіонерів у нашому внутрішньому чемпіонаті вилазить боком. Достатньо подивитися на список найкращих бомбардирів нашого національного чемпіонату – голи забивають переважно іноземці: Коєльо, Бангура, Джихані, Фернандеш...   Ми їх усіх цінуємо і любимо, але в національну збірну не візьмемо, навіть якщо у прізвищі Бангура поміняти літеру «г» на «д».

На кого з українським паспортом можемо розраховувати, хто спроможний грати не лише за гонорари, а й за престиж Батьківщини? За списком Михайличенка з номінальних форвардів до збірної викликано Вороніна, Гоменюка, Селезньова, ну і, куди ж без нашого джокера Шевченка, який грав проти хорватів ще у 1995 році.

Помітно, що у всіх чотирьох зараз не найкращий «забивний» цикл. Клуби Гоменюка  і Селезньова  - «Таврія» і «Шахтар» - нині перебувають у низах турнірної таблиці, відповідно і самі нападники більше  схожі на героїв  минулорічного сезону, ніж на голеадорів  збірної.  Воронін забив лише перший м’яч у своїй новій команді і загалом показує свою звичну гру  - з великим бажанням, але з невисоким ККД.  Якщо у гравця немає добре поставленого удару, то його доля підносити снаряди.

Про Шеву, мабуть, без коментарів.  Джокер на те і є джокер, щоб у будь-який момент змінити хід гри. Або не змінити, якщо не випаде.

Більшої впевненості надають гравці середини поля. Дніпропетровець  Сергій Назаренко видається тут найпомітнішою фігурою, не жарт – 4 м’ячі поклав цього року за збірну  у ворота суперників, найкращий результат. Завтра, якщо його колеги на полі не будуть занадто навантажувати Сергія роботою  в обороні, то можливо він і поповнить свій рахунок.  

Хотілося б, звичайно, щоб і Алієв вистрелив, але в нього це виходить нерегулярно, хоча й з задоволенням.  Не вистачає йому стабільності, цей гравець багато в чому залежить від підтримки партнерів, як і від «батьківського» слова з тренерської лави.  

Гравці збірної України з футболу під час відкритого тренування в Конча-Заспі
Про решту гравців збірної як про потенційних бомбардирів можна говорити лише умовно. Звичайно, і Тимощук, і Кравченко, і Калиниченко спроможні добре прикластися до м’яча, але якщо їм це дадуть зробити суперники.

Певні надії на успіх нашим нападникам залишає  воротар хорватів Плетикоса.  Надто вже непевно грає він останнім часом, у чемпіонаті Росії   зі своїм «Спартаком» пропускає по два-три м’ячі, та й пам’ятаємо, як «Динамо» відвантажило йому у серпні вісім  штук. Вересневий провальний матч проти збірної Англії 1-4 теж за його безпосередньої участі пройшов.  Інший воротар хорватів Руньє, за повідомленнями з табору збірної, травмований, так що  це може вплинути на  гру захисту.

Але лише певною мірою. Бійцівські якості хорватських футболістів загальновизнані, за свою національну збірну грають з натхненням і завзяттям, вважаючи  за особливу честь надягти картату футболку «у  клітинку» і заспівати Lijepa naša domovino (Прекрасна наша батьківщина  - національний гімн хорватів)

Очевидно, що саме боротьба характерів може зіграти вирішальну роль у завтрашньому матчі. Як на мене, потенціал команди Хорватії дещо сильніший, гравці  у більшості представляють відомі  клуби з топ-групи національних чемпіонатів у Європі, тож багатьом з наших збірників доведеться буквально стрибнути вище голови, передовсім знайти  в собі якісь додаткові психологічні якості, аби  щось протиставити класу команди гостей.

Знайдуть, значить, зможуть  нав’язати їм свою гру, ні – будуть проблеми, думаю, що джентльменською нічиєю завтра не обійдеться.  

Мирослав Блажевич
На кін у матчі збірних України і Хорватії поставлено шість очок, адже обидві команди вважаються реальними  претендентами  на одну з  двох путівок у відбірній групі.

Між іншим, Мирослав Блажевич, колишній головний тренер Хорватії у 90-і роки, звертає увагу саме на  психологічний стан збірної України:

"Коли у них не йде гра, вони дуже губляться. Гравці кваліфіковані, проте  команді не вистачає характеру. Тому на рівні збірних Україна нічого не добивалася. У них немає амбіцій для досягнення бажаного результату".

Оці слова та розмістити десь у роздягальні нашої збірної. Нехай кожен перед матчем прочитає їх і зробить для себе потрібні висновки.

Олег Олійник  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter