Ех, а забий Шацьких м'яч  - ціни б йому не було...

Ех, а забий Шацьких м'яч - ціни б йому не було...

Давно не доводилося бачити таку безпорадну гру у центрі поля у виконанні Гіоане, того ж Алієва,  загубився тут і щедро авансований пресою Єременко...

Кияни продовжують свою  безвиграшну серію у матчах Ліги чемпіонів

Обидва учасники вчорашньої гри у Стамбулі навряд чи занесуть її до свого активу. Виявляється, і такі матчі можуть траплятися у Лізі чемпіонів -  нудні, без  голів, зате  з  масою промахів польових гравців, з кумедними помилками воротарів.

Якщо навіть великий Карлос схибив при подачі кутового, то що вже вимагати від нашого Алієва, який учора 4 рази намагався виконати свій фірмовий удар по воротах, але всі йшли повз них (кутовий також змарнував).

Після попереднього матчу «Динамо» проти лондонського «Арсеналу» англійські оглядачі зауважили, що кияни занадто  шанобливо поставилися до свого  суперника, граючи надміру обережно.

Урок, як бачимо, не пішов на користь. І в Стамбулі зіграли так само  з зайвою осторогою, коли неозброєним оком було видно, що «Фенербахче» - зовсім не «Арсенал» і вигравати  у турків треба було обов’язково . Для продовження турнірної боротьби, для самоствердження, для настрою, для статистики, зрештою, адже не жарти -  востаннє «Динамо» вигравало у Лізі чемпіонів в основному турнірі ще у листопаді  2004 року, пам’ятаєте, над «Ромою» і тоді, між іншим,  навіть 10 набраних очок не вистачило для виходу з групи.

 Прикро, що, як і в матчі з «Арсеналом»,  динамівцям  не вистачило  зарядженості саме на перемогу, не вистачило віри у власні сили. Враження таке, що вийшли на поле з завданням не пропустити,  а попереду як вийде.

В результаті – друга нічия, два очка в активі,  а  втрачено вже чотири, яких може і не вистачити для подальшого виходу з групи.  Добре, хоча б те, що «Арсенал» пригальмував «Порту» 4:0 і, таким чином, у групі G поки що немає явного лідера, значить, є шанси для Києва. 

Щоправда можна згадати, що «Фенер» вдома  не програє у єврокубках 14 останніх матчів, з листопада 2005 року. Цієї  весни на рідному стадіоні  турками був битий навіть майбутній фіналіст Ліги чемпіонів - лондонський «Челсі», але це був останній успіх «Фенера» у сезоні. З тієї команди, що дійшла до ¼ Ліги, мало що залишилося, починаючи з тренера Зіко, якому не вибачили невдачу «Фенера» у чемпіонаті Туреччини. 

Втратила команда і двох яскравих форвардів: серб Кежман нині грає у французькому ПСЖ, а кращий бомбардир бразилець Дейвід відновлюється після важкої травми.

Зате цього року «Фенербахче» зажив слави найдорожчого клубу у світі -  сумарна вартість його акцій перевищила 2 мільярди доларів. Деякі експерти висловлюють сумніви у законності рекордного  стрибка цінних паперів клубу – на 355 відсотків, але це не вплинуло на рішення   новоспеченого тріумфатора чемпіонату Європи 2008 року Луїса Арагонеса  прийти на тренерський місток стамбульського клубу, ще й «присватати» сюди іспанського голеадора Гюїсу (27 м’ячів у минулому чемпіонаті Іспанії, 14 мільйонів євро вартість трансферу).

Суттєві зміни переживає і «Динамо». Наприклад, з 14 гравців, які у вересні 2007 року вийшли на поле у першому матчі тодішнього розіграшу Ліги, учора ми побачили лише чотирьох: Михалика, Каддурі, Бангуру і, ясна річ, Шацьких, на фарт . 

Ех, а забий же він учора отой м’яч, який пішов від його ноги дааалеко на трибуни, ціни б йому не було…         

На передматчевій прес-конференції  Арагонес висловлював побоювання з приводу вміння динамівців гостро контратакувати.

"Я бачу, що Київ – команда, сильна швидкими контратаками. Тому ми повинні  правильно організувати захист".

Ну що ж, помиляються навіть і тренери чемпіонів Європи.

Учора кияни,здається, зробили все, щоб спростувати ці оцінки Арагонеса, і особливо не турбувати захист турків.

Давно не доводилося бачити таку безпорадну гру у центрі поля у виконанні Гіоане, того ж Алієва,  загубився тут і щедро авансований пресою Єременко.  Як у воду дивився його татусь, коли в одному з інтерв’ю так характеризував гру сина: «Йому потрібно більше рішучості, варто було б частіше брати гру на себе. Нахабніше бути, чи що».

Такої нахабності не вистачало учора всій динамівській команді.

Про гострі контратаки довелося забути (а які нагоди були втрачені!), натомість спостерігати за численними втратами м’яча, дрібними передачами в нікуди. Невипадково, що Бангура з таким півзахистом залишився просто на голодній пайці, не  знайшов себе  і був замінений, хоча , як на мене, напрошувалися заміни саме серед хавбеків. Загалом помітно, що «Динамо» має проблеми з атакою, у двох матчах забито лише один м’яч з пенальті.

Періодично команда Сьоміна збивалася взагалі на стоячу гру, утримання м’яча, що породжувало питання про  передматчеві настанови на гру, психологічну налаштованість не поступатися господарям, вміння диктувати своє.

Зрозуміло, що «розкатати всуху» у внутрішньому чемпіонаті «Чорноморець» чи «Кривбас» це одне, а показати такий же рівень проти учасника  Ліги чемпіонів - зовсім інше.

Проте тренери якраз і мали донести до гравців, що не такий уже страшний нинішній  «Фенер» (три поразки у поточному чемпіонаті Туреччини, 10 місце у таблиці), треба лише зіграти у свою гру, не робити необов’язкових помилок. 

Але, виходить, не донесли, не переконали. Знову, як і в кінцівці матчу з «Арсеналом»,  почали наші тіснитися ближче до власних воріт, віддавати ініціативу   і м’яч.

Відтак, райдужні сподівання на повернення з турецьких берегів з трьома очками не справдилися. Особливо прикро, що винні у цьому лише самі динамівці. 

Значить, є привід для тренерів задуматися над стабільністю у грі «Динамо», над тим, якими  засобами  її  можна забезпечити. 

Був би на місці «Фенера» більш класний опонент, покарав би «Динамо» за таку поступливість і беззубість обов’язково.

Наступний суперник «Порту» якраз із тієї категорії команд, які вміють придавити суперника, пресувати його, не вибачаючи помилок.  І саме матч з португальцями, роздратованими після їхньої учорашньої нищівної поразки, стане для команди Сьоміна своєрідним моментом істини: чи здатна вона вибиратися на європейські вершини, або ж буде просто задовольнятися крихтами з столу у великій грі.

Олег Олійник

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter