Хортинг має підтримку на державному рівні і в 2009 році був офіційно визнаний як національний вид спорту / фото Максим Муравський

Хортинг: універсальне українське єдиноборство починає завойовувати світ

Карате, дзюдо, самбо, айкідо, тхеквондо - про ці види східних бойових мистецтв і єдиноборств напевно чув кожен підліток - що 20 років тому, що сьогодні. Але поруч з більш відомими видами спорту, які народилися далеко на Сході, маємо суто український національний вид єдиноборства - хортинг, який в останні роки набуває все більшої популярності і в нашій країні, і за кордоном.

Хортинг має підтримку на державному рівні і в 2009 році був офіційно визнаний як національний вид спорту / фото Максим Муравський

Рік тому Верховна Рада на законодавчому рівні ввела поняття національних видів спорту. Один з них, ще відносно молодий, останніми роками все впевненіше набирає обертів. Хортинг поєднує в собі національне бойове мистецтво, систему самовдосконалення, наближує до українських традицій і водночас активно популяризується серед молоді. Хортинг має підтримку на державному рівні і в 2009 році був офіційно визнаний як національний вид спорту. А завдяки цьому статусу, має можливість розвиватися за межами України.

Стосовно походження назви «хортинг» серед спортсменів ходить жарт, що все почалося з... популярної марки горілки, мовляв, зустрілися одного разу хлопці, випили, почубились - ось і придумали новий вид спорту.

Насправді слово «хортинг» походить від кореня «хорт». За часів запорізького козацтва так називали спеціальний ритуал воїнів-козаків, які напередодні бою ставали в «магічне» коло.

То що ж таке хортинг? Його особливість - в універсальності. Це бойове мистецтво, де зібрано безліч елементів різних бійцівських технік. Це система фізичного розвитку і здорового способу життя, запатентована в Україні Едуардом Єременком, нинішнім президентом Всесвітньої Федерації Хортингу.

Про Едуарда Єременка можна писати окрему не те, що статтю - книгу. Ветеран війни в Афганістані, розвідник, він пройшов через справжнє пекло в якості бійця 80-ї окремої розвідувальної роти, яку військові експерти вважали найбільш бойовою ротою радянських військ в Афганській війні. Єременко брав безпосередню участь у бою на висоті 3234 метри під час знаменитої операції «Магістраль» - згодом цей бій поклали в основу російської кінострічки «9 рота» Федора Бондарчука.

Війну Єременко згадує неохоче, але вона назавжди визначила його життєвий шлях. «Я воїн за своєю природою. Все моє життя пов'язане з дуже екстремальними подіями. В Афганістані загинув весь мій взвод. Я залишився останній живий солдат у цілому взводі, - з помітним тремтінням у голосі говорить Єременко у розмові з УНІАН. - Не знаю, чи зміг би подолати цей надважкий тягар, якби не спорт. Я ще з дитинства займався дзюдо і самбо, а вже у дорослому віці захопився боксом і кіокушин-карате, досяг у них успіхів, протягом 12 років був капітаном збірної України. Та головне - в якийсь момент зрозумів, що потрібно розвивати українську національну ідею. Життя коротке, і в ньому потрібно встигнути зробити щось головне і корисне».

Едуард Єременко почав розробляти правила нового, суто українського виду спорту: «Головною ідеєю було - надати спортсмену максимум свободи. Правила єдиноборства, на мою думку, повинні охоплювати якомога більший арсенал прийомів. Не треба обмежувати людину! Таким чином, у хортингу застосовуються всі доступні прийоми в рамках спортивної етики».

Хортинг - це ефективна система самооборони, комплекс захисних і атакуючих дій / фото Максим Муравський

Ефективна система самооборони

Хортинг - це ціла комплексна система різнобічної підготовки спортсмена, що включає в себе елементи багатьох інших єдиноборств - вільної і класичної боротьби, бойового самбо, панкратіону, дзюдо, карате, джиу-джитсу... У хортингу присутні і борцівська техніка, і удари, а також задушливі і больові прийоми.

«Хортинг - це ефективна система самооборони, комплекс захисних і атакуючих дій. Це реальні комбінації блоків, ударів і захоплень, кидків і боротьби. Завдяки різноманіттю технік цей вид спорту дуже практичний в застосуванні, що дає можливість діяти рішуче і чітко не тільки на змаганнях, але в життєвих ситуаціях, для захисту себе і своїх близьких. Адже в умовах вулиці правил немає! Як вид бойового мистецтва, рукопашний хортинг - це система виховання універсального бійця. Особлива увага приділяється фізичній підготовці, що розвиває стресостійкість, цілеспрямованість, вольові якості, загартовує характер. Система підготовки хортингу ідеально підходить до вдосконалення бійців збройних сил, поліцейських, представників силових органів», - відзначив Єременко.

Існує кілька основних розділів (видів) хортингу, а саме – «двобій», «сутичка», «форма» та «показовий виступ». «Двобій» є провідним розділом та візитною карткою хортингу, в якому поєдинок проводиться як комплекс із двох різних за правилами раундів.

«Перший раунд має назву «Сила», другий раунд – «Честь». У першому бійці вдягають боксерські рукавиці, дозволяється повний контакт, у тому числі удари в голову. Суперники проявляють відповідну силу. Спортсменам нараховуються бали, причому тут немає звичних для боксу нокдаунів. Якщо боєць пропускає удар і його трошки повело, це один або два бали. Відразу 6 балів і автоматичну перемогу у поєдинку може отримати спортсмен, що застосував больовий або задушливий прийом», - розповідає голова Львівської обласної федерації хортингу Сергій Дідусь.

У другому раунді під назвою «Честь» бійці знімають не лише рукавиці, але й шлеми, і поєдинок стає набагато більш гострим і видовищним. «Нарахування очок іде за тією ж схемою. Слід додати, що в юнацьких вікових групах 6-7, 8-9, 10-11, 12-13 років на змаганнях забороняються удари руками в голову. За цим уважно слідкують для того, щоб батьки малюків не боялися приводити дітей в спортивні зали хортингу», - говорить Дідусь.

«Правила хортингу розраховані на вироблення самодисципліни і витривалості. І, як і будь-яке бойове мистецтво, хортинг має свою філософію. Головні принципи якої - відродження духовності, формування правильного ставлення до себе і до життя в цілому, пропаганда патріотизму. Хортинг має допомогти побудувати сильну і незалежну націю, яка розвиватиметься завдяки здоровому способу життя і власним автентичним традиціям», - підкреслює Едуард Єременко.

Хортинг - суто національний вид спорту, народжений в Україні / фото Максим Муравський

Молодий і популярний

Хортингу як виду спорту - менше 10 років, але він розвивається надзвичайно швидкими темпами. 25 березня 2009 року була заснована національна федерація хортингу. У 2011-му був проведений перший чемпіонат України, а згодом популярність нового бойвого мистецтва перейшла далеко за межі України. Число прихильників збільшилось настільки, що у вересні 2015 року в Польщі відбувся перший чемпіонат світу з хортингу. Участь взяли 165 учасників з 11 країн світу.

Друга світова першість відбулася в українському Трускавці у 2016-му, а третій чемпіонат світу пройшов наприкінці квітня цього року у латвійському місті Даугавпілс. У змаганнях, які об'єднали понад 250 спортсменів з 15 країн, було розіграно 80 комплектів медалей. Збірна України, представлена найчисельнішою командою, цілком закономірно завоювала головний приз - кубок за командне перше місце. В активі українських атлетів - 52 золоті медалі, 47 срібних і 35 бронзових.

Хортинг - суто національний вид спорту, народжений в Україні, однак зусиллями Міжнародної федерації хортингу, яку очолює Едуард Єременко, спортивні осередки хортингу з'явилися у багатьох країнах і навіть на різних континентах. 

«Офіційно членами Міжнародної федерації хортингу є вже 28 країн, - пояснив Єременко. - Поки що не всі з них беруть участь у змаганнях, таких як чемпіонат світу, але ми можемо пишатися тим, що клуби хортингу з'явилися не лише у європейських країнах, таких як Латвія, Литва, Словаччина, Франція, Вірменія, Болгарія, але і у дещо екзотичних - наприклад, Індії, Ірані. А в Росії взагалі існують... дві федерації хортингу, які конкурують між собою і сперечаються за звання офіційного представника в цій країні. На останньому чемпіонаті світу росіян не було - боюся, що у хлопців на їхній батьківщині, у країні, яка до нас не дружня, виникають проблеми від того, що вони в себе розвивають національний український вид спорту - до речі, він єдиний такий у Росії».

За словами віце-президента Міжнародної федерації хортингу Станіслава Федорова, надзвичайно важливо, що хортинг завойовує популярність в інших країнах, а чемпіонати світу з хортингу проводяться за кордоном. «На проведення наступного чемпіонату світу вже поступили заявки від таких країн, як Франція, Кіпр, Марокко. Нещодавно 3-й чемпіонат світу відбувся у Латвії, де була чудова організація турніру. Рівень спортсменів з інших країн з кожним роком поліпшується», - говорить він.

Федоров розповідає, що, напевно, як і в будь-якому національному виді спорту (у сумо найкращі спортсмени - японці, в тхеквондо - корейці і так далі) збірна країни-родоначальниці у таких чемпіонатах поки що буде лідирувати. «Збірна України, звичайно, намагатиметься не віддавати ці позиції і завжди показувати відмінний рівень. Але, думаю, що настане той день, коли перше місце перейде іншій країні, - говорить він. - І я буду не менш з цього щасливий».

Секрет популярності хортингу у простих і зрозумілих правилах, вважає Едуард Єременко. В Україні хортингом вже займаються біля 50 тисяч людей, загалом у державі функціонують 412 клубів. У нещодавньому чемпіонаті України взяли участь 680 спортсменів. Більш того, дуже часто хортинг викладають на уроках фізкультури у середніх школах. «Це парафія Міністерства освіти, тому насправді точної інформації про те, скільки дітей залучені у хортинг в Україні, у нас немає. Але можемо говорити про значну популярність цього виду спорту серед молодого покоління», - говорить Єременко. 

 9-річна Єлизавета Колотило з Черкас займається цим видом спорту два роки / фото Максим Муравський

Виховна система для молоді

Хортингом займаються не лише хлопці, але і дівчата. 9-річна Єлизавета Колотило з Черкас займається цим видом спорту два роки, але вже досягла великих успіхів - у квітні вирушила на свій перший великий турнір - чемпіонат світу, який проводився у Латвії, і привезла звідти чотири золоті медалі, перемігши у чотирьох різних розділах - двобої, сутичці, формі та у показовому виступі.

«Про хортинг спочатку дізналася завдяки своєму молодшому брату, який першим з нас пішов у спортивну секцію. Взагалі, у моїй сім'ї всі - спортсмени. І у кожного своя сила. Моя сила - в сильних ногах і хорошій розтяжці. У хортингу я дуже сильно вмію бити ногами. На показових виступах, які мені подобаються найбільше, розбиваю товсті дерев'яні бруски так, що шматки розлітаються у різні боки», - розповідає дівчинка про свої спортивні подвиги.

«Коли Єлизавета прийшла до нас у секцію, то важила лише 17 кілограмів. Противники були в півтора більше за неї, і хоч як складно їй не було, вона впоралася з усіма труднощами. Ми розробили спеціальну тактику і стратегію, щоб Ліза могла змагатися і вигравати», - розповідає тренер дівчинки Віктор Синегуб.

За його словами, у нього займається 150 дітей, є навіть п'ятирічні. «Усі займаються безкоштовно, я працюю на зарплаті - нас підтримують обласне управління спорту і федерація. Тож двері завжди відкриті для всіх, хто бажає займатися хортингом… А чому дітям подобається цей вид спорту? Він універсальний, тут є місце кожному. Наприклад, прийшла дитина, що носить брекети, і битися їй не можна. Не питання - є «форма», показові виступи, хай відточує техніку. Тут дійсно кожен може себе знайти», - говорить він.

Сергій Дідусь вважає, що аналогів хортингу у світі немає. «Все пішло від козацтва. Козаки були воїнами. У другому раунді, згідно з правилами двобою у хортингу, спортсмени б'ють голими руками у тіло суперника. Хтось скаже, що це жорстко. Але на вулиці, коли на тебе нападуть злочинці, ти не будеш вдягати рукавичку, щоб захиститися. Тобто наш вид спорту найбільше пристосований до життя», - говорить він.

За словами Дідуся, багато силових охоронних структур вибирали людей з хортингу. А загалом, якщо брати філософію цього спорту, то це дуже сильна виховна система і загартування.

Юрій Трохимчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter